По той же схеме построены украинские FP-1 и "Лютый". Defense Express приводит фото этих БПЛА и так описывает разницу: FP-1 з землі він може бути схожий на "Лютий", бо обидва дрони створені за двобалковою схемою ("рама") та мають з'єднане перевернуте V-подібне оперення. Але FP-1 на відміну від "Лютого" має пряме широке крило та вузький фюзеляж. Раніше можливо було відрізняти дрони й за рахунок шасі, бо у FP-1 реалізовано старт із твердопаливним прискорювачем, але на останніх відео можливо помітити, що й "Лютий" тепер літає без шасі.

Любопытно, что есть и пилотируемые аппараты с такой же аэродинамической схемой. Например, старенький Skyleader 600 чешской фирмы Skyleader (Йиглава). Это довольно крупная компания, строящая спортивные самолеты — 6 моделей с поршневыми двигателями и одну реактивную (!), что для частного производителя — серьезная заявка. Также в активе компании — различные флайт-симуляторы для тренировок, летная школа, исследовательские проекты.

Українська компанія Fire Point з нуля стала одним із основних постачальників дронів ЗСУ. Як їй це вдалося і яка зброя перебуває в розробці компанії, DW запитала в засновників Ірини Терех та Дениса Штілермана.

До 2022 року Fire Point була зареєстрована як кастингова агенція. Нині це один із ключових виробників бойових дронів для української армії, яка застосовує їх, захищаючись від російської війни. Компанія має понад дві тисячі працівників, а обсяг її державних контрактів у 2025 році оцінювали більш ніж в один мільярд доларів.

Ключові розробки компанії - дрони FP-1 дальністю до 1400 кілометрів, FP-2 - до 200 кілометрів і крилата ракета FP-5 "Фламінго" з дальністю до 3000 кілометрів. Fire Point також працює над створенням власних балістичних ракет.

Водночас компанія фігурувала у розслідуваннях НАБУ щодо можливого завищення цін у держконтрактах, однак підозр нікому не оголошували. ЗМІ припускали зв’язок Fire Point із бізнесменом Тимуром Міндічем, що фігурує в корупційному скандалі навколо "Енергоатома", але в компанії це заперечили.

DW поспілкувалася зі співзасновниками Fire Point: Іриною Терех, до повномасштабного вторгнення підприємицею та архітекторкою, і Денисом Штілерманом, фізиком за освітою, підприємцем, який тривалий час жив і працював у Росії.

DW: Пані Ірино, далекобійні дрони FP-1 - це чи не найвідоміша і найбільш масова розробка вашої компанії. За словами представників Генштабу, це найефективніший дрон. У чому секрет його ефективності?

Ірина Терех: Я думаю, що це поєднання декількох ключових факторів. Ми прагнули його зробити найдешевшим, найефективнішим і наймасовішим. І весь дизайн-процес був вибудований навколо досягнення цих цілей. Я думаю, що нам вдалося їх досягти, якщо подивитися зараз ту статистику, яка є. Першочергово ми хотіли зробити альтернативу "шахеду" (дрону іранського типу Shahed, що масово застосовує Росія проти України. - Ред.), яка була б дешевше і яку можна було б масово виробляти. Тому що Україна - це країна з не дуже великими фондами. Відповідно, нам потрібно було максимально раціонально використовувати ті бюджети, які у нас були. Тому питання ефективності витрат було питанням номер один. Другий момент. Я дуже часто чую від виробників різної зброї про те, що дуже важко її масштабувати. І це дійсно важка задача. Для того, щоб її вирішити, її вирішувати потрібно комплексно. Є в світі дуже багато зразків прекрасної зброї, яка є технологічна, яка чудово виглядає, але при цьому її неможливо масштабувати і ніколи не буде можливо, тому що вона таким чином задизайнена. Ну, і третій момент - це зв'язок з фронтом. Без зв'язку з фронтом ти відірвешся від реальності і ніколи не будеш знати, чи ефективний твій продукт. Питання скорочення цього фідбек-клубу між нашими військовими, нашими енд-юзерами (кінцевими користувачами. - Ред.), наша особиста присутність на фронті і постійне покращення безперервне.

Що потрібно для дронів FP, щоб вони завдавали Росії такої ж шкоди, якої "шахеди" завдають Україні?

Ірина Терех: Це питання наявності ресурсів. Ми всі розуміємо, що дронова війна - це війна на виснаження. Ми граємо в дуже нерівних умовах. У першу чергу людських, у другу чергу фінансових. Для того, щоб ці дрони летіли, їх має хтось запускати. Всім нам відомо про проблеми з мобілізацією, які наразі присутні. Звісно, що спроможності нарощуються з обох боків, але це дуже важко відбувається. Поки люди не розуміють, що вони мають долучитися до цієї роботи, ми не зможемо якимось чином радикально перемогти ворога. Це якщо ми про людський ресурс. Про фінансовий ресурс так само. Зараз наша країна тягається з "мастодонтом", який має набагато більше ресурсів, ніж маємо ми. Ми дуже залежимо від допомоги партнерів. Допомога партнерів допомогла нам дожити до сьогоднішнього дня. І ми дійсно від неї дуже залежні. Ми сподіваємося, що в обмін на наш досвід і на усвідомлення того, що Україна тримає зараз весь європейський фронт, не тільки свій власний, нам будуть продовжувати надавати допомогу. Тому в основному це питання наявності ресурсів. Бо ми як виробник готові масштабуватися фактично до нескінченної кількості засобів, але нам потрібно знати, що вони будуть запущені і що будуть гроші на їхнє замовлення. В даному випадку я дуже пишаюсь тим, що ми як одна приватна компанія, відносно невелика в масштабах всесвіту, тягається з величезною російською цією воєнною машиною, яка залучила декілька країн до кооперації. Звісно, що ми не в паритеті. І навряд чи ми коли-небудь будемо в паритеті. Але той факт, що ми наступаємо на п'яти, - це величезний показник за такої різниці в ресурсах.

Що потрібно, щоб дрони FP-1 долітали до Москви?

Денис Штілерман: Винести там три контури протиповітряної оборони (ППО), які зроблені навколо Москви, знищити їхні гвинтокрили і все. Зараз легше балістикою буде вражати Москву. Треба розуміти, що ні крилаті ракети, ні безпілотники в якомусь великому відсотку, який може нанести значне ураження Москві або її інфраструктурі, не долетять. Тому єдина надія на балістику з великою швидкістю влучання у ціль. Більше ніж 1200 метрів на секунду. Все.

Коли, за вашими розрахунками, балістика від Fire Point буде допущена до експлуатації у війську?

Денис Штілерман: Боюсь вже казати. Я думав, що ми до Нового року впораємося, але в нас там була низка деяких подій, які нам завадили це зробити. Боюсь загадувати, але сподіваюсь, що у лютому ми завершимо всі іспити, які необхідні для кодифікування.

З усіх безпілотників дальньої дії, які зараз використовують Сили оборони України, більше половини - ваші. Ви прагнете монополії на цьому ринку?

Ірина Терех: Спірне питання. Ми, як бізнес, монополії не прагнемо. Щодо вибору конструкторської розробки дехто каже, що відсутність зоопарку - це набагато краще, коли у тебе є уніфікована модель. В зв'язку з чим ми запропонували варіант видати конструкторську документацію на FP-1 і на FP-2 також іншим виробникам, щоб вони могли їх виробляти. Але, якщо з іншого ракурсу на це подивитися, зоопарк призводить до постійного розвитку наукової думки. Різні команди бачать свої розробки по-різному. Десь щось можна один в одного повчитися. Я особисто щиро вважаю, що поняття конкуренції до кінця воєнного стану - це не є те, що має, в принципі, звучати. Конкуренція може бути в наукових розробках, в якихось нюансах. Але, коли ми кажемо про бізнес, це не час робити бізнес. Це час мобілізувати всі ресурси, які в нас є, і направити їх проти нашого ворога. Тому ми відкриті до різних варіантів. Ця монополія наразі виникла через те, що ми були найспроможніші масштабувати виробництво. Тобто просто всіх інших засобів нема в такій же кількості. Плюс ми в три рази дешевші за найближчий аналог за тактико-технічними характеристиками. Відповідно, це те, що допомагає підвищувати економічну ефективність ударів.

Звідки у вашої компанії був ресурс для масштабування виробництва?

Ірина Терех: Першочергові інвестиції - це були власні кошти. Їх було немало. Це було порядка двох мільйонів доларів, які були проінвестовані в MVP (мінімально життєздатний продукт - Ред.). А далі ми реінвестували кожен прибуток, отриманий з кожного контракту. І продовжуємо це робити досі. Тобто станом по сьогодні з компанії ще жодного разу не виймався прибуток. І він був направлений або на масштабування існуючого виробництва, або на ракетну програму.

Яким чином з компанії, яка мала іншу назву і підбирала локації для фільмів, Fire Point став чи не найбільшим виробником озброєння в Україні?

Денис Штілерман: Коли це було? У листопаді 2022 року вирішили виготовляти дрони, підібрали компанію, яка вже має статус платника ПДВ, щоб не бігати потім, не формувати статус. Змінили назву, наскільки я пам'ятаю. Єгор Скалига став стовідсотковим власником. Все. Тож, чим вона до цього займалась, ми навіть не знали, чим ця компанія до цього займалась. Нам це не цікаво було. Розумієте? Ми почали виготовляти дрони. Перший політ був у нас у січні 2023-го. Кодифікування - у травні. Перший контракт у жовтні, наскільки я пам'ятаю. Ми одразу закуповували. Ми не закуповували один мотор, як ми прийшли до того двигуна, який був. Ми купували 12 варіантів в наявних на ринку, і кожний по п'ять екземплярів. Купили, вони приїхали, ми подивилися, обрали той, який працює. Купили одразу 10 варіантів різноманітних, всі, які існували на той час, CRP-антенти - вибрали, які працюють. Це дуже простий виріб.

FP-5, або "Фламінго" - найвідоміша, мабуть, розробка Fire Point. Як би ви могли описати ефективність цієї ракети? Чому саме вона потрібна Силам оборони?

Ірина Терех: Я думаю, що люди, які цікавляться ситуацією на фронті, військовими операціями, вони вже плюс-мінус свідомі ефективності цієї ракети. Для тих, хто менш глибоко вивчав це питання і на загал, я б прокоментувала, що FP-5 - це стратегічна зброя. Стратегічну зброю, на жаль, не можна, станом на зараз, ні купувати, ні запускати, як гарячі пиріжки, в такій же кількості, як це відбувається з FP-1 і FP-2. Для того, щоб ефект побачили вже всі і він дійшов до кожного домогосподарства. Але з тих місій, які були виконані на даний момент, ми бачимо, що вона повністю відповідає тим завданням, які ми перед нею ставили. Продукт можна розвивати до нескінченності, чим ми, власне, і займаємося. Але питання тут в масштабуванні запусків. Цей самий шлях ми пройшли на прикладі FP-1 та FP-2. Ти починаєш бачити ефект, коли він не точковий, а коли він масовий. І тут ми впираємося, знову ж таки, в наявність ресурсів, допомоги від партнерів, людських ресурсів і так далі.

Враховуючи безпекову ситуацію в Україні, ви замислювалися над тим, щоб перенести виробництво за кордон?

Ірина Терех: Зараз ми розглядаємо дублювання тільки одного майданчика, пов'язаного з високоенергетичними матеріалами. Всі інші локації нам хочеться тримати в Україні. Бо це податки, залишені в Україні, це робочі місця, які в Україні, це певна екосистема підрядників, субпідрядників, сервісів, сабсервісів, які завжди виростають, коли ти починаєш індустріалізувати той чи інший регіон.

Під дублюванням майданчика ви маєте на увазі завод з виробництва твердого ракетного палива в Данії?

Ірина Терех: Так.

На якому етапі перебуває будівництво цього заводу в Данії? Він уже працює?

Ірина Терех: Ми стикнулися, навіть не ми - данці стикнулися з трохи більшим обсягом бюрократії, ніж можна було уявити. Так, вони дуже сильно прибрали всю зайву бюрократію, але все прибрати неможливо. Тому ми на етапі цієї боротьби і паралельного будівництва.

Fire Рoint сам виробляє ракетні двигуни?

Денис Штілерман: Так, ми самі виробляємо, у нас зараз є маленьке науково-дослідницьке (R&D) виробництво, яке зараз одне з найбільших у Європі. А те, що ми побудуємо в Данії, якщо там всі обставини підтвердяться, буде найбільшим виробництвом твердопаливних двигунів у Європі.

За даними ЗМІ, оборонна група EDGE, що належить суверенному фонду ОАЕ, може придбати 30 відсотків компанії Fire Point. Як ви можете це прокоментувати?

Денис Штілерман: Про продаж частини я нічого коментувати не можу. Щодо співпраці з Арабськими Еміратами, то ми дуже зацікавлені, тому що це країна, яка розташована значно на південь від нашої країни. В неї є Індійський океан, куди можна кидати ступені, перший і другий ступені ракет, які будуть виводити супутники. Плюс в них дуже дешева електроенергія, дуже сухе повітря, що необхідно для остаточної зборки космічних апаратів. І плюс в них дуже маленьке бюрократичне регулювання, дуже маленьке бюрократичне навантаження.