А вот более традиционный случай - сама дура...
Мої справи по викраденню телефону
Минулий тиждень займалася наслідками викрадення телефону і питаннями безпеки.
Після подання 14 січня заяви у поліцію, мені досі не передзвонили 😞
Розслідуванням займалися самі із чоловіком, пройшлися по магазинам вулиці і попросили запис камер.
Без камер у мене не складалася картина, бо ніхто мене не штовхав, ні прижимав, ні заговорював. Знаючи себе, я обережна, у мене ніколи у житті не викрадали речі із сумки. Я пройшла від магазину до автомобіля всього 100 метрів.
На камерах видно, що я розраховуюсь у магазині Face ID, код пароль НЕ набираю, за мною стоять дві циганки, після мого розрахунку вони кидають свої товари, не розрахувавшись, і стрімко вибігають за мною.
З понеділка я розбиралася із I cloud та видаленими фотографіями. Шахраї увійшли у мій і cloud, змінивши пароль через смс, відключили локатор та затерли всі данні.
Я вийшла на Америку і зв‘язалась із менеджером по підтримці I cloud.
Почувши мою новину про взламання айклауд вона щиро із співчуттям відреагувала «oh noooo!” - це було дуже підтримуюче - вчитися і вчитися ще нам клієнтоорінтованності. Далі менеджер допомогла мені пошукати фотографії у недавньо видалених, але там нічого не було. Тоді вона спитала, в якій країні я живу і дала мені регіональний номер техпідтримки, який я сама не змогла знайти у мережі. Там мені пояснили, що фото - особисті дані, тому I cloud не має права робити резервних копій. Терпляче проговорили мені цю інформацію 10 разів, поки я не змірилася.
Ще один висновок - айклауд потрібно робити із сімейним доступом - тоді і просто з іншого сімейного пристою заблокувати телефон і до фоток є спільний доступ.
Після цих розмов я зайшла до фейсбуку і усвідомила, що там зберігається біля 1000 моїх найращих фото за останні 10 років, якими я ділилася з вами.
Викачала всі фотки назад на телефон, щаслива, і подумала, що в цьому випадку у прямому смислі працює життєва мудрість: «чим ділишся, то і залишається з тобою!».
Потім зайнялася питанням кредиту, безпеки та додатку Дія. Техпідтримка Діі- через пошту (support@thedigital.gov.ua), не вайбер, достатньо швидко надала мені інформацію про те, що додаток Дія не був задіяний у знятті коштів, це питання лише монобанку.
Після мого попереднього посту мені написали голова підкомітету з питань кібербезпеки Олександр Федієнко та Олексій Вискуб - перший заступник міністра в міністерстві цифрової трансформації для того, щоб допомогти мені розібратися із безпекою та можливим використанням Дії шахраями. Я вдячна за допомогу і підтримку у цьому питанні. Як висновок: додаток Дія не використовувся шахраями у моєму випадку.
Після цього питання я перейшла до розслідування із монобанком.
Нагадаю, що шахраї не змогли увійти у мій додаток Привату тому, що там передбачений складний пароль із великими та малими літерами та цифрами або ж фейсайді. Але шахраї змогли зайти до додатку Монобанку, бо там лише 4 цифри паролю, який випадковим чином співпав із паролем входу у мій телефон.
Позиція монобанку та клієнтоорієнтованність виявились такою: сама винна/ «дурепа». Звісно, вони таких слів не говорили, але відчуття після комунікацій у мене склалося саме таким.
І вже питання не в 39 тис. грн, що є немалі кошти, які монобанк віддав шахраям, а в способі комунікації з клієнтами і моральній «підтримці» у критичних ситуаціях.
Тепер про «дурепу». Була б я не психологом, не знала, що більшість людей робить схожі помилки, поки не обпекуться. Більшість людей, щоб не плутатись, і не усвідомлюючи небезпечності ситуації, ставлять однакові паролі, спрощуючи собі життя.
І якщо я потрапила в таку ситуацію, то можуть потрапити й інші - монобанку варто переосмислити систему безпеки (особливо в сучасному світі, тепер шахраям набагато простіше викрасти телефон, ніж ломитися у квартиру).
Монобанк має проявити до мене повагу та вдячність, що моя ситуація дає їм можливість стати більш безпечними (звісно, якщо вони цим піклуються). А не транслювати мені позицію - «сама дурепа». Це перше питання - з паролем.
Друге питання - де перевірка клієнта перед відкриттям кредитної лінії на 40 тис.? Що ж ви там «розглянули» - (див. мій скрін) підтвердження? Якщо ви працюєте із Face ID чи Touch ID - це ж секундна справа перед відкриттям кредиту - запросити ідентифікацію цими сучасними способами. Цим же можуть скористатися не лише викрадачі, але й будь-який знайомий, який підгледів пароль. Чому не має функції ідентифікації перед відкриттям кредитної лінії? Чому немає блокування операцій? Чому знімаються ліміти на Інтернет купівлі (саме так вивели гроші) у цьому ж додатку без ідентифікації особи, а простим нажаттям кнопки?
Один раз «ідентифікуватися» по 4 значному паролю - малувато буде для широких можливостей всередині додатку, це вже не кредитна карта, додаток- це більше. Ви ж самі пишете - «додаток - ваш банк у телефоні» (див. скрін).
«Ідентифікуватися» ставлю у лапки тому, що набирання простого паролю не є підтвердженням особи. Банк не перевірив мого обличчя, по якому я авторизувалася у системі.
Коли я авторизувала карту у додатку, я не показувала жодних документів, не ходила до банку, я дала головний доказ моєї особистості - фейс айді - от і захищайте мої данні саме ним.
Саме через таку процедуру авторизації карти (через фейс-айді) я не усвідомила (і мені не дали інформацію) про СИЛУ 4-значного паролю і урівнюванні його із фейс айді. Увесь наступний час я заходила до додатку через Face ID, щиро вважаючи, що зайти до додатку можна лише так - тож я навіть не зразу згадала, який у мене був підв‘язаний пароль.
І що найбільше засмучує - робота з клієнтами монобанку в питаннях шахрайства, - так не годиться. Тому приходиться писати тут. Турбуйтесь про безпеку клієнтів не на словах, а на ділі. На цьому фоні ваші сердечки у листах виглядають лицемірством 💔❤️🩹
Олег Гороховский
P.S. А котик - то я, а не монобанк! 😿 про мене треба піклуватися.
До речі, у цієї карти монобанку є навіть доля - мені її подарував цінний співробітник вашого банку, гарна людина, від щирого серця і з щирою вірою у те, що ваш банк найкращий. Тож мабудь час підкоректовати карму і не ображати мене.
Друзі, дякую вам за слова підтримки під попереднім постом. Навіть не очікувала, що це так важливо. Справді, травмують такі ситуації не самою втратою, а відчуттям власної вразливості та беззахищеності. І лише людяність та тепло відновлюють відчуття безпеки.
За минулий тиждень було багато страшних новин - про автокатастрофу у родині наших любих колег 😭, про можливе військове вторгнення. Я згадала останні сцени фільма «Не дивись вгору», коли вони сидять за столом, залишаючись в останні миті з найближчими - і це найцінніше - цінувати кожний день разом! ❤️
https://www.facebook.com/100001859244135/posts/6730161733722401/