Остается добавить, что "Адмирал Кузнецов", как и "Адмирал Горшков" были заложены в николаевских верфях.

Ну и цитата из проекта Концепции Закона Украины "Про державну підтримку суднобудування"

На українських суднобудівних заводах у минулі роки будувалися практично усі класи надводних кораблів: важкі авіанесучі крейсери, судна розвідки та допоміжні судна, ракетні крейсери, великі протичовнові кораблі, пошуково-рятувальні кораблі підводних човнів, сторожеві кораблі, прикордонні сторожеві кораблі, артилерійські катери, малі протичовнові кораблі і науково-дослідні судна, бойові кораблі з динамічними принципами підтримки, малі протичовнові кораблі, швидкохідні патрульні катери, судна забезпечення, плавучі композитні доки, проводилася модернізація та ремонт надводних кораблів і підводних човнів, крім атомних.
Кораблі комплектувалися українськими газовими турбінами, засобами обробки повітря, радіолокаційними і навігаційними комплексами, гідроакустичною технікою, засобами радіозв'язку, системами керування корабельними технічними засобами. Здійснювалася поставка бойових інформаційно-керуючих систем для підводних човнів.
За роки незалежності України на суднобудівних підприємствах добудовано та передано ВМС України 5 кораблів, у тому числі: фрегат "Гетьман Сагайдачний", протичовновий корвет "Луцьк" та "Тернопіль", десантний корабель на повітряній подушці типу "Зубр", корабель управління "Славутич".
В продовж зазначеного періоду і до теперішнього часу на стапелях суднобудівних підприємств України не було закладено жодного нового бойового корабля. Напередодні переходу до ринкової економіки в Україні щорічно будувалося до 20-30 одиниць найсучасніших кораблів та кожні 3-4 роки здавався авіаносець.
При загальному значному науково-технічному потенціалі кораблебудування, який дозволяє будувати надводні кораблі класу "фрегат", "корвет" та різноманітні катери, в Україні недостатньо розвинуте науково-технічне забезпечення багатьох найважливіших питань проектування кораблів, відсутнє виробництво цілого ряду комплектуючих виробів таких, як головні дизельні двигуни, дизель-генератори, рульові машини, гвинти, системи озброєння кораблів (мінно-торпедні, артилерійські, ракетні).
Створення казенного підприємства "Дослідно-проектний центр кораблебудування" (м. Миколаїв) дозволило вирішити ряд проблем у сфері проектування кораблів та катерів для Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Держприкордонслужби України.
Центром кораблебудування було розроблено проект річковий бронекатера типу "Гюрза" для Узбекистану (два катери були побудовані на ВАТ "Завод Ленінська кузня" і передані представникам Узбекистану).
ДП "ЦКБ "Чорноморець" та Центром кораблебудування було виконано ряд проектно-конструкторських робіт для інозамовника. Співробітництво продовжується і має довгострокові перспективи.
На теперішній час, Центр кораблебудування проводить роботи щодо проектування першого вітчизняного корабля класу "корвет" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2005р. № 325-р "Про будівництво корабля класу "корвет".
ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" у 1996 році побудовано на замовлення Держприкордонслужби України і передано до корабельного складу морської охорони Прикордонних військ України швидкісний катер типу "Калкан".
На виконання домовленостей між Президентами Туркменистану і України у 2002 році ВАТ "ФСК "Море" було побудовано і поставлено Державній прикордонній службі Туркменистану 4 патрульних катери "Калкан-М".
Відповідно до Державного оборонного замовлення для Держприкордонслужби України, ДП "КТБ "Суднокомпозит" (м. Феодосія), за період 1993-2002 рр., було спроектовано, побудовано і здано в експлуатацію два катери на підводних крилах "Хвиля".
Наведений аналіз підсумків роботи за останні передкризові роки дозволяє зробити висновок:
Попри скасування ефективного регулювання, котре діяло протягом 2000-2004 р.р., суднобудування ще має здатність до відновлення накопиченого виробничого, науково-технічного та кадрового потенціалу, має підприємства і організації, які здатні забезпечувати реалізацію повного життєвого циклу судна: розробку технологій, проектування, виготовлення, випробування і збут.

И реальное положение дел:
Объемы производства судостроения сократились в 10-15 раз, что привело к утрате высококвалифицированной и неплохо оплачиваемой работы для 120-150 тысяч корабелов. Развален цикл даже простого воспроизводства корабелов как ключевого ресурса, как стартового людского фактора этого стратегически важного научно-производственного кластера. Социально-экономические результаты происшедшего – это трагедия для многих сотен тысяч украинцев, в основном на Юге Украины.
А ведь еще совсем недавно 220 тыс. корабелов ежегодно создавали до 100 кораблей (суден боевого применения – warships и суден гражданского применения – ships) [1].
Объем производства составлял примерно 35-40 млрд. грн.

С каждым годом ситуация все хуже и хуже, так как государственная часть заводов заметно худеет, а то что еще осталось ценного идет в частные руки.
Если бы в правительстве сидели умные люди, которые беспокоились о стране, а о не собственной наживе, то судостроение можно было бы спасти и строить не яхточки для мажоров, а спускать настоящие гиганты и гордость страны.
Объемы морских и океанских перевозок растут из года в год.
Переквалифицировать заводы с производства военных кораблей даже не нужно, так как строительство практически всех классов торговых судов освоено почти всеми заводами и проектными бюро нашего государства. Украинские корабелы обладают необходимым опытом строительства и контейнеровозов.
Только этого ничего не будет, так как государственные субсидии и помощь оседает в карманах госчиновников и их поддельников, которые скупают потом звания Героев Украины.
Зачем им рубить сук своих собственных доходов.

Если китайцы станут первой экономикой, то с чего бы им покупать у нас Варяги?

И сколько они его уже строят?
Варяг продавался с иголочки, с него только ракетные установки и спутниковую навигацию сняли.
Думаю, что в итоге, китайцы наштампуют уменьшенные копии варягов из дешевого китайского металла.

Ну да, мы же корветы строим.
Ничего, что крупнейшие в мире судостроительные заводы регионалы "ухайдохали", мы найдем к чему придраться у других.
Регионы блюдят за порядком.
И скоро корветы будут бороздить в ваших ванных.

И ещё две фото - проход через пролив Босфор в ходе буксировки в Китай, 1 ноября 2001 г. (фото Serhat Guvenc) и после прибытия в Далян, фото 2008 года.

Кстати, какое-то время Варяг действительно был аттракционом для китайцев...

Аттракцион и казино немного разные вещи...