Понад рік в Україні спільно з компанією Ernst and Young розробляли законопроєкт про оподаткування криптовалют. 7 листопада його нарешті зареєстрували у Верховній Раді. Проте Мінцифри та індустрія проти цього законопроєкту. Що пропонується натомість.
«Щоб вивести криптосектор із тіні, нам потрібно створити спеціальний податковий режим для цього бізнесу», – написав очільник Мінцифри Михайло Федоров у відповідь на зареєстрований 7 листопада у ВР законопроєкт №10225 про оподаткування криптовалюти.
Написанням займалися Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) разом із фінансовим комітетом ВР та компанією з «великої четвірки» Ernst and Young. Послуги останньої оплатило американське урядове агентство USAID.
Мета законопроєкту – оновити український закон 2021 року «Про віртуальні активи», адаптувати його під європейські норми регулювання МіСА та прописати зміни до Податкового кодексу, щоб відкрити шлях до стягнення податків із криптовалюти.
«Сподіваюся, закон ухвалять у вересні, а запрацює він уже з 2024-го», – говорив у червні член НКЦПФР Юрій Бойко, що був залучений до написання документа. Два місяці потому закон лише зареєстрували у Верховній Раді, а гравці ринку й Мінцифри від нього не в захваті.
За що критикують законопроєкт
У чатах, де тусуються криптани, суцільний хейт, говорить засновник криптобіржі Kuna Михайло Чобанян. Перша причина невдоволення – ставка податку. Автори законопроєкту пропонують стягувати 18% з інвестиційного прибутку та 1,5% військового збору. «Нам потрібно якось конкурувати з ЄС, азійськими країнами, США тощо, тому податок для фізосіб не має бути 19,5%», – вважає Чобанян.
Оподаткування криптовалют підлаштовували під чинне законодавство, каже Бойко. Податковий кодекс передбачає 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору з інвестиційних доходів. «Чому за купівлю акцій громадяни мають платити 18%, а крипти – 5%? – говорить Бойко. – Ми створимо нерівні економічні умови».
Ще один спірний момент – підраховувати свої прибутки або збитки криптоінвестори повинні самостійно. Відображати цю інформацію вони мають у податковій декларації. Не зрозуміло, як податкові органи будуть відстежувати операції з віртуальними активами та контролювати добросовісність подання декларацій, ідеться в реакції криптоспільноти Crypto Crew.
Жоден регулятор у світі не може контролювати крипту, погоджується Бойко. «Податкова може відстежувати лише «вхід» і «вихід» у криптовалюти, тому саме цю різницю ми можемо обкладати податками», – додає він.
В іншої криптобіржі – Binance – менше претензій до законопроєкту. Відсутність ясності в регулюванні гальмує зростання та перешкоджає впровадженню цифрових активів, вважає голова Binance у регіоні CEE та Центральної Азії Кирило Хом’яков. «Завдяки новому закону компанії матимуть чітке розуміння того, чого від них очікують, а криптоінвестори будуть краще захищені», – додає він.
Що пропонує Мінцифри
Детінізація криптосектору можлива за двох умов – простої регуляції та стимулювальних податків, написав заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков у Facebook 8 листопада. Обидві умови відсутні в законопроєкті №10225, додав він.
Дописи з критикою законопроєкту практично одночасно з’явилися у Федорова та Борнякова. Вони закликають створити спеціальний податковий режим для криптобізнесу. «Податки мають бути на рівні 5% для доходів фізосіб та 18% для компаній із додатковою можливістю користуватися перевагами податкового режиму «Дія.City», – написав Федоров.
Такі податки, на його думку, сприятимуть детінізації криптовалют, збільшать надходження до бюджету та підвищать інвестиційну привабливість України. Forbes звернувся до Мінцифри та Борнякова з проханням прокоментувати ініціативу. На момент публікації розмова не відбулася через брак часу Борнякова, який перебуває у відрядженні.
У своїх дописах міністр та його заступник посилаються на дослідження Ukraine Economic Outlook, керуючим партнером якої є Михайло Кухар. Легалізація криптогалузі без додаткових стимулів могла б згенерувати для України майже $49 млрд ВВП та $10,4 млрд податкових надходжень у 2016–2022 роках, ідеться в дослідженні.
Визначити точну цифру всіх криптотранзакцій податкових резидентів України за період 2009–2023 років досить складно, каже Хом’яков. «ВВП України дійсно втратив мільярди доларів, але ця тема потребує подальших досліджень», – додає він. Американська аналітична компанія Chainalysis оцінює обсяг криптовалютних транзакцій в Україні від липня 2022 року до червня 2023-го у $84,2 млрд.
У дослідженні Ukraine Economic Outlook брала участь біржа Kuna. Вона також була залучена до розробки закону «Про віртуальні активи» та про оподаткування. «Наша помилка була в тому, що ми не прописували, що отримає бізнес, що отримає бюджет, що отримають громадяни», – каже Чобанян.
Дослідження Ukraine Economic Outlook має стати основою для цього. «Ми обговорювали з Мінцифрою це ще минулого року, але тоді в нас не було цифр», – каже він. Новий законопроєкт, на його думку, можуть почати готувати в січні.
У ньому потрібно буде прописати ризики та умови для інвесторів, податки, адміністрування криптоінвестицій через «Дію» або «Дія.City», вважає Чобанян. «Залишилося тільки зрозуміти, як ми ділитимемо цей пиріг і скільки отримає держава», – підсумовує він.
