Препараты Кусум так себе. Начинала мама со швейцарских препаратов, потом сдвинулись на израильские Teva и вот теперь на Кусум.
Я попробовал нагуглить историю компании Кусум фарма, её нет, но есть отрывочные сведения об индийском чуде. Инвесторами компании в рекламном ролике называются индусы Раджив и Санджив Гупта. А дальше везде упоминается Раджив Гупта, который в 1994 году закончил КПИ. Кусум имя их мамы.
Какого-то Санджива Гупта Гугл находит, тот примерно тех же лет, но сталелитейный магнат и живёт в Британии. У индусов есть богатые семьи, а фамилия Гупта достаточно распространённая.
В 1997 году Раджив основал в Киеве дистрибьюторскую компанию "Гледфарм", ставшую одной из ключевых поставщиков препаратов, ведущих индийских фармацевтических компаний на украинский рынок. В дальнейшем "Гледфарм" ориентируется на маркетинговую деятельность и помимо успешного выведения на рынок более десятка препаратов занимается их продвижением.
В 2007 году братья строят завод "Кусум Хелтхкер ПВТ. Лтд" (Индия) и в августе 2009 года "Кусум Фарм" (Украина). Завод на Украине находится в г. Сумы и на сегодняшний день считается одним из самых современных в стране в своей отрасли. На заводе производятся : кардиологические, гастроэнтерологические, педиатрические, антидиабетические препараты.
А на сегодняшний день в Индии уже три завода. Круто.
Интересный комментарий Раджива в 2016 году:
"В Індії подібний завод ми побудували за 1,5 роки, в Україні будували 4 роки. Основна складність - це дозвільні бюрократичні процедури, радянські ДБН. В Індії для стимулювання бізнесу створюються спеціальні закриті експортні зони, земля відводиться 2-3 дні, але через три роки завод повинен бути введений в експлуатацію, інакше держава забирає його. На п'ять років підприємство звільняється від податків. Тому що всі розуміють, що це час планових збитків. Все це сприяє розвитку нового бізнесу. В Україні ми поки не бачимо таких умов", - сказав Гупта.
Він також підкреслив, що в Україні немає системи підтримки вітчизняного виробника. "Одним із стимулів могло б стати звільнення від імпортних мит високотехнологічного обладнання та технологій, яких немає в Україні. Крім того, у деяких випадках іноземний бізнес отримує навіть більше преференцій, ніж вітчизняний. Наприклад, європейські, американські компанії можуть реєструвати препарати за кілька днів, а ми як українська компанія, можемо це робити три роки", - додав він.https://www.youtube.com/watch?v=62BVucJDAS0
