У повідомленні НАБУ йдеться, що виробник софту – іноземна компанія. Під час судового засідання з обрання запобіжного заходу Щиголю прокурор зазначив, що це EPAM Systems. Це заснований в США гігант аутсорсу. Український підрозділ EPAM займає друге місце серед найбільших IT-компаній країни з виторгом у 20 млрд грн у 2022 році.
«Компанія продала тому, хто купував. Ми перевіряли її причетність, і вони дійсно були необізнані», – розповів Forbes керівник НАБУ Семен Кривоніс. Forbes звернувся за коментарем до EPAM Systems, однак не отримав відповідь на момент публікації матеріалу.
ержспецзв’язку закуповував софт через державне підприємство ДП «Українські спеціальні системи», повідомили Forbes топчиновник НАБУ та один зі співрозмовників у Держспецзв’язку. Під час обрання запобіжного заходу Щиголю прокурор САП також згадував це держпідприємство як одного з фігурантів справи. У 2021-му Уряд визнав його централізованим закупником техніки, комп’ютерного обладнання та антивірусних програм. Керівник – Артур Вітренко.
«Українські спеціальні системи», за версією слідства, придбали софт та обладнання не на пряму у виробника, а через компанії-посередники. Ще до судового засідання Forbes звертався до держпідприємства за коментарем, але не отримав відповідь.
Крім Щиголя і Жори, підозри також отримали гендиректор та співробітник неназваного держпідприємства, йдеться в повідомленні НАБУ. Оскільки закупки здійснювало держпідприємство «Українські спеціальні системи», то імовірно, один із його співробітників отримав підозру.
За даними прокурора, угоди уклали з ТОВ «Інсайд Солюшенс» і ТОВ «Сембер трейд», які підконтрольні Роману Ковалю. «У різний час Коваль та підконтрольні йому особи були засновниками, учасниками та керівниками відповідних компаній», – зазначив прокурор під час обрання запобіжного заходу. Топчиновник НАБУ також сказав Forbes, що це компанії, пов’язані з Романом Ковалем.
Forbes двічі звертався до Романа Коваля. 20 лютого він прокоментував, що одна з його компаній «Медіарент» не мала контрактів із Держспецзв’язку. Вона дійсно не фігурує у справі. Удруге Forbes звернувся до Коваля 23 лютого, однак він не відповів.
Офіційно ТОВ «Сембер трейд» та ТОВ «Інсайд Солюшенс», до яких у НАБУ є претензії, не пов’язані із Ковалем. Останньою володіє громадянин Узбекистану Санджар Рахімов (до цього власником був Ігор Галицький), згідно з YouControl. ТОВ «Сембер трейд» належить Олександру Баранову.
Протягом 2019-2021 року «Інсайд Солюшнс» перемогла в понад 20 державних тендерах, йдеться в даних YouControl. Зокрема в грудні 2021 року – на поставку серверів для «Українських спеціальних систем» на понад 500 000 грн. В тому ж році вона була підрядником у закупівлі для СБУ ізраїльського софту для пошуку абонентів мобільного зв’язку за 129 млн грн, писали Наші Гроші. 22 лютого 2022 року ця компанія змінила назву з «Інсайд Солюшнс» на ТОВ «Клотфільда», йдеться у даних Опендатабот.
Forbes намагався зв’язатися з компанією. Номер, вказаний в профілі компанії тимчасово не обслуговується, пошукова система не знаходить сайт компанії за назвою.
«Сембер Трейд» – компанія, яка зокрема займається інтеграцією програмного забезпечення. На сайті компанії вказано що її компетенції – сфери кіберзахисту та телекомунікацій. Компанія була заснована у червні 2021 року, йдеться у даних YouControl.
В офіційній заяві Держспецзвʼязку наголосили, що всі закупівлі від 2020 року проводили з дотриманням законів, а закупівлі у сфері захисту державних реєстрів є складними, їхній аналіз потребує підготовки та розуміння.
Чому могла бути завищена ціна? Програмне забезпечення часто купують з супроводом (його «допилюють» під потреби замовника), який коштує від 20% до 50%, зазначає засновник аудиторської компанії з інформаційної безпеки Disl.Tech Андрій Перевезій. «Корупційні» за словами НАБУ 62 млн грн, складають 22% від загальної вартості софту в контракті.
Перша спроба НАБУ була у квітні 2023 року. «Тоді були обшуки у Щиголя, у Жори, у заступника голови Держспецзв’язку Олександра Потія, які нічим не закінчилися», – вважає Перевезій.
Офіційно в НАБУ не заявляли про квітневі обшуки у відомстві. Проте за даними судового реєстру, під час обшуку службового кабінету Держспецзв’язку 25 квітня у двох співробітників відомства вилучили мобільний телефон і $167 000. За результатами тих обшуків НАБУ не вручило підозру нікому з фігурантів справи.
Обшуки проводили у рамках досудового розслідування кримінальної справи, де керівники та службові особи Держспецзвʼязку і підпорядковані відомству структури Пенсійного фонду, Мінсоцполітики, СБУ заволоділи коштами в особливо великому розмірі під час закупівель і розробки ПЗ, комп’ютерного та серверного обладнання. Імовірно, це інша справа.