Олександр Федієнко, народний депутат України («Слуга народу»), член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації. Він разом із депутатом Михайлом Крячком приходили в суд і просили, щоб їм дозволили взяти Юрія Щиголя на поруки.

– Ви приходили брати на поруки Юрія Щиголя. Чому? Дехто навіть назвав ваш вчинок і вчинок вашого колеги «ганебним». Поясніть вашу мотивацію.

– Я достатньо давно знаю команду – (Юрія – ред.) Щиголя, (Віктора – ред.) Жору, принаймні, цих двох людей. І впевнений: те, що їм інкримінують, особисто вони не скоювали.

Мені, як магістру права, як людині, яка фахово розуміється і має купу сертифікатів з питань кібергігієни, кібербезпеки, яка свого часу писала методичні рекомендації для правоохоронних органів щодо збору цифрових доказів, доведення вини на підставі цифрових доказів, було цікаво, як це відбувається.

Те, що я побачив, те як відбувається процес: коли прокурор зачитав обвинувачення для обрання запобіжного заходу, а адвокат, навпаки, розповідав, що немає підстав... Мені було сумно.

Просто взяли якусь незрозумілу переписку і на підставі суто переписки, без жодної експертизи, без жодних наявних доказів, порушуючи всі процедурні процеси (звинувачення як такого з точки зору рішення суду ще немає), було застосовано механізм взяття Щиголя під варту.

Мені не соромно, я це кажу одразу. Я про це написав.

Так, є ті, за кого мені соромно – за багатьох колег. Я це теж не приховую, я достатньо відвертий і публічний депутат.

Але в цьому питанні я можу сказати, що я знав всіх попередників Щиголя, їх було четверо чи п’ятеро. Ще тоді я не був народним депутатом, і увесь цей час в нашій країні постійно відбувалися кіберінциденти, витоки інформації з державних інформаційних ресурсів, але з приходом дійсно професійної команди…

– Я вас почула. Тоді поясніть мені, будь ласка, якщо ви впевнені в чесності і невинуватості пана Щиголя, звідки взялося це звинувачення і підозра? Надумали? Переслідування? Ну от, яка ваша думка тоді? Тому що дуже серйозні насправді звинувачення.

– Дивіться, я можу сказати, що якщо взяти зараз будь-який телефон будь-якої посадової особи з державного сектору, і якщо застосувати ту методику, яку я вчора бачив – на 100%, на 1000% будь-який чиновник може бути у ВАКСі, притягнутий до кримінальної відповідальності.

– Що ви маєте на увазі? Що таке може бути в телефоні будь-якого чиновника, щоб йому світило після цього до 12 років? А саме стільки Щиголю світить.

– Ще скажу: те, що я вчора почув, базується суто на неідентифікованій переписці з неідентифікованими номерами, уривки фраз тощо, розумієте?

Тобто беруть уривок фрази з одного месенджера, потім уривок – з іншого месенджера. Потім вже суддя питає прокурора: «Так, а чий криптогаманець?».

Прокурор каже: «ну, я не знаю, чий гаманець, там же довідки немає, але ж ми знайшли скріншот в переписки в телефоні Щиголя».

Скріншот – за один місяць, а раніше цей телефон на два місяці був конфіскований, тобто якось цей скріншот там взявся?

І це постійно так, розумієте?!

Я це чув на власні вуха і бачив на власні очі. І тому мені це було неприємно.

– Треба внести ясність, тому що в САП повідомили, що дохід Щиголя за останні роки склав 4,5 мільйони гривень, а НАБУ стверджує, що вони виявили на криптогаманці Щиголя близько 1,5 мільйонів доларів у криптовалюті.

– Давайте я одразу ж уточню. Ще раз: на моєму телеграм-каналі є відео, де прокурор каже, що він не знає, чий це гаманець. Ще раз, ви не почули мене, повинна бути проведена технічна експертиза.

Це повинно бути доведено, що це саме криптогаманець Щиголя. І тільки після цього це може бути застосовано як обвинувачення. А до цього – процес слідства: збирання доказів, проведення відповідної технічної експертизи і так далі.

Зараз ми спіймаємо будь-яку людину, давайте мене, наприклад, я скажу: «у мене є криптогаманець». Все, на підставі цього будь-який детектив тепер може мені висунути обвинувачення.

Ми живемо в конституційній країні, неважливо, хто ця людина – чиновник чи не чиновник – всі відповідні докази, тим паче у тяжких кримінальних справах повинні бути чітко доведені.

Інше питання: окей, зараз запобіжний захід є, з часом, наприклад, він (Юрій Щиголь – ред.) доводить свою невинуватість в суді, що далі? Хтось вибачиться? От мені просто цікаво – що далі? А, може, ви мені назвете доведені до рішення суду, з обвинуваченим вироком, справи? Я такого давно не пам’ятаю.

– Останній момент теж стосується грошей, бо ж у нього проводили обшуки і, за повідомленням правоохоронних органів, виявили понад 80 тисяч євро, понад 70 тисяч доларів – готівкою, а зарплата у нього офіційна не така вже і велика, направду. Не задавалися ви запитанням – звідки гроші?

– Не задавався. Він повідомив офіційно, що так, це його гроші. Там питання з декларуванням, я не знаю, чесно кажучи, як правильно військові повинні декларувати.

Я свою декларацію подаю сумлінно і постійно, у військових там є якісь «питання» з декларуванням.

Але він сказав, що готовий буде задекларувати ці гроші – це він підтвердив. І, до речі, на цих грошах детективи НАБУ не наполягали, з тієї точки зору, що вони його звинувачували в цих грошах.

Вони свою обвинувальну базу суто базували на якійсь міфічній схемі, яку вони самі собі намалювали, бездоказово, до речі. І мені, як магістру права, дуже неприємно.

І на тому криптогаманці, вірніше, на скріншоті в переписі з невідомого номеру в телефоні Щиголя, який був конфіскований два місяці тому, а переписка чомусь (з’явилася – ред.) пізніше. Ось і все, оце от реальність.

– Ви не вірите у версію слідства і саме тому ви готові були брати Юрія Щиголя на поруки? Це якщо коротко.

– Якщо коротко, я пам’ятаю, як нещодавно було практично зруйновано виробництво військового підприємства Archer, і хто його зруйнував?

– Хто?

– Як ви думаєте, хто зруйнував виробництво Archer? Вбийте в Google – і побачите.

Взагалі мене дуже цікавить історія: чому все, що у нас в країні починає більш-менш працювати – туди приходять і руйнують це.

Оце мені невідомо. Це слідство, і суд доведе – винні Щиголь і Жора, чи не винні. Якщо винні, значить тюрма і це нормально, з корупцією треба боротися. Але ще раз, ви почуйте мене: я вчора бачив 37-й рік. Це все.

Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки, засновник першого центру реагування на надзвичайні ситуації у Держспецзв’язку, заступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ (2000-2005р.р.):

– Скажіть, будь ласка, а яку репутацію у вашому професійному середовищі має Юрій Щиголь? І чи здивувала вас новина про те, що йому оголошена підозра і його взято під варту?

– Репутація вкрай низька, а звинувачення мене абсолютно не здивувало.

Більше того, я його давно чекаю з моменту його призначення у 2020 році на цю високу посаду. Тому що це просто шокувало мене свого часу.

І я намагався якось пояснити, докричатися до суспільства, що «люди добрі, що ж ви робите».

Це ж людина, яка в 2015 році вже затримувалась за спробу отримання, вимагання хабаря, коли він служив у СБУ в Дніпропетровській області.

Була навіть на «Українській правді» стаття, правда без його обличчя. Але він там стоїть, руки за спиною, і біля нього купа грошей валяється.

І ще вони вимагали з колегою хабар у підприємця. Але чомусь ця історія старанно замовчувалася.

Кримінальна справа по тому випадку 2015 року розвалилася якимось чином. Не була доведена його провина і загалом його виправдали, наскільки мені відомо. Хоча «знаючі» люди, мені казали, що власне тут все дуже непросто.

Але менше з тим. Він продовжив службу в СБУ, потім перевівся в Київ. А вже в Києві в одному з департаментів СБУ служив.

І потім раптом якось несподівано, неочікувано для всіх, раз і став головою Держспецзв'язку. Тобто такий дуже високий кар'єрний стрибок зробив.

Хоча репутація у нього була відома всім, хто його знав, хто знав про його кар'єру і так далі. Коли мені розказали всю цю історію, я був просто шокований. І просто не розумів, як людину вже з такими нахилами, скажімо так, його призначили на фактичну посаду міністра відомства, яке має відповідати за технічний захист інформації в Україні.

– До речі, тут якщо ви слухали, був перед вами Олександр Федієнко. Це один з народних депутатів від «Слуги народу», який пішов брати Юрія Щиголя на поруки. І він абсолютно протилежні речі казав. Він казав про хорошу репутацію. Він казав про те, що докази не мають під собою ніякого підґрунтя. І що це, мовляв, був 37-й рік. Те, що він бачив на суді по Щиголю.

– Ну, насправді, пан Федієнко зацікавлена особа. Тому що він з Юрієм Щиголем дуже «плотно» працює, дуже давно.

І вони разом просувають абсолютно диктаторський законопроект 8087.

Згідно якого у Держспецзв'язку кратно надаються широченні повноваження, які порушують усі демократичні принципи, усі принципи побудови кібербезпеки, цей законопроект втручається безпосередньо і шкодить потенційно Збройним силам України, Міністерству оборони.

Цей законопроект містить величезну кількість нових корупційних ризиків. Плюс до того, що Держспецзв'язку і так вже має репутацію корумпованого відомства і не дуже-то потрібного країні насправді. А плюс до того, йому ще будуть згідно цього законопроекту додаватися величезні повноваження, просто монопольні.

Ось ця система, коли, знаєте, один формує вимоги, другий їх реалізує, третій контролює. Це має бути три різних відомства. Так ось згідно цього законопроекту все це в одному Держспецзв'язку мало би бути.

– А можна я вам поставлю дуже просте питання для людей, які вперше чують про Держспецзв'язок. Що робить ця організація, навіщо вона?

Ось тут два питання насправді. Навіщо вона – це одне питання. І що вона робить – це друге питання.

– Навіщо вона?

Згідно відповідного закону про Держспецзв'язку вони, якщо дуже коротко, безліч у них повноважень, кілька десятків. Але основна функція, власне, як вони позиціонуються – це технічний криптографічний захист інформації.

Останні роки їм додалися ще завдання по кіберзахисту країни і державних інституцій, і недержавних, і, зокрема, критичної інфраструктури. Ось буквально нещодавно їм додали обов'язок захищати критичну інфраструктуру. Тобто повноважень на папері багато-багато. Повноважень проводити перевірки, виписувати приписи, накладати навіть штрафи, і так далі.

А по факту вони відповідальності, як такої, не несуть. Тобто вони на папері відповідають за безпеку інформації, за захист мереж. Але по факту, якщо якийсь інцидент трапляється, вони тікають в кущі і кажуть: «А ми тут при чому? Ми тут не при чому, відповідає власник системи, власник інформації Ми лише тут формуємо вимоги, ми тут ходимо, контролюємо все».

Ну, тобто ось така історія.

І я багато разів заявляв уже публічно і багато років стверджую, що у тому вигляді, який зараз є Держспецзв'язку, його потрібно або ліквідувати, або, скоріш за все, що більш розумно, виділити якісь розумні, дійсно корисні функції і розподілити їх за іншими відомствами.

А у сфері кібербезпеки створити окрему якусь професійну, бажано максимально незалежну агенцію, яка буде займатися якраз питаннями кібербезпеки. Тому що кібербезпекою в нашій країні багато відомств різних займається, але системи в цьому немає.

За останні три роки я 27 дописів про проблеми і негаразди Держспецзв'язку написав.

Бывший глава Государственной службы специальной связи и защиты информации Украины Юрий Щиголь сегодня, 24 ноября, вышел из-под стражи.

На него возложили ряд обязанностей, а именно необходимо сдать паспорта и носить электронный браслет.

Виталий Дейнега бросил вызов Федорову и его "команде". Ему будет сложно ибо за властью возможности, ботофермы и прочие "прелести".

Корупція в стилі SMART

Віталій Дейнега, ексзаступник Міністра оборони України, засновник "Повернись живим" і "Ukrainian witness"

Цей тиждень був цікавим. В понеділок, 20 листопада, керівника Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації бригадного генерала Юрія Щиголя та його заступника Віктора Жору "звільнив" кабмін. За дивним збігом, вже через годину НАБУ вручило їм підозри в розкраданні 62 млн гривень в 2020-2022 роках.

За даними ЗМІ, при обшуках у них вилучили пристрої з цікавими переписками і скромними криптогаманцями з 1,5 млн $ на них.

У суд приїхали народні депутати Федієнко та Крячко брати їх на поруки. Але Щиголя суд погодився випустити тільки під заставу, яку внесли 24 листопада. Там була скромна і цілком підйомна сума для людини, яка все життя провела на державній службі, в 25 млн грн. Гроші десь знайшлись і внеслись.

Ці вихідні Юрій проводить на свободі. Його заступник чекає на обрання запобіжного заходу наступного тижня. Обидва вони чекають на апеляцію і зміну запобіжного заходу на мʼякший.

Підсудні обрали цікаву лінію захисту, яку можна звести до хрестоматійного: "бумажка моя, а пакет не мій!" (телефон мій, а переписка – ні. Носій мій – крипту підкинули тощо).

Але зухвалість їхньої поведінки, застава, впевненість колег, промовисте мовчання Мінцифри та багато інших ознак свідчать про те, що нас можуть чекати сюрпризи. Однією, але далеко не єдиною, з таких ознак може бути їхнє "звільнення" в понеділок, 20 листопада, яке вступило в силу лише в другій половині пʼятниці, 24 листопада, коли Кабмін знайшов в собі сили опублікувати цю непросту новину на своєму сайті.

В дуже незручній ситуації опинились частина моїх френдів у Facebook, в тому числі професійних антикорупціонерів. Одні з них запостили новину про підозри, але у них щось сталося з мовним апаратом. Ну знаєте, як наші північні сусіди не можуть вимовити "паляниця", так деякі з колег по громадському сектору нездатні вимовити "корупція" і "Мінцифра" в одному реченні.

Складається враження, що у нас дійсно займав посаду всемогутній юний генерал Щиголь, який в одні ворота зміг і 62 млн грн, і 1,5 млн $ і взагалі людина дуже талановита, а провину ще треба довести!

Як казала про Віктора Федоровича Ганна Герман: "в іншій країні був би американською мрією". Так ніби ніхто йому не допомагав і нічого не підозрював. А купа спільних фоток і нескінченна кількість спільних нарад з керівництвом Мінцифри, практично весь бюджет на дрони, статус монополіста в питаннях міжнародної кібердопомоги та незлічена кількість інших ознак глибокої інтеграції двох структур – це просто доля.

Ну з ким не буває так, що тобі раз і віддали практично весь бюджет на дрони? Ну з Мінстратегпромом не буває і з Міноборони теж. А те, що в людини вдома лежало 1,5 млн готівкою та криптою нікого не навело на роздуми що це ТІЛЬКИ у нього і ТІЛЬКИ вдома. Хоча тут автоматично мала б приходити думка про інші гаманці та інших повʼязаних осіб.

Ще було кілька френдів, які прийшли в коментарі підсудних захищати. Мовляв хлопці хороші і багато чого робили, не можна їх ображати. Цей момент був настільки ж очікуваним як і перший, але він значно тривожніший. Справа в тому, що ми всі звикли до корупції в стилі Пшонки. До корупції, де крадуть люди старші за наше покоління, які виглядають погано, говорять погано, вони доволі неприємні, у них мало підписників в Instagram та з ними не фоткався умовний Ілон Маск. 

Ми не готові до корупції в стилі SMART з хорошими презентаціями і додатками в телефонах. Ще менше ми готові перестати ділити світ на чорне та біле і створювати собі священних корів, щоб потім їх проклинати. Хоча це вже було багато разів і за свої 40 років я памʼятаю багатьох кумирів у нашої нації. А ще памʼятаю, як вона вміє їх ненавидіти після. Просто для цього треба час. Бо від любові до ненависті, ви самі знаєте… Особливо під час війни.

А ще чомусь згадалось, що мене завжди Навальний лякав більше ніж Путін. Бо воювати з архаїкою значно простіше: вона високомірна, неприваблива і зрозуміла як корупція Медведчука. Ми просто виявились неготовими до корупції, яку так хочеться лайкати в Instagram.

***

Це перша із серії публікацій, які стали наслідком семи місяців моєї непублічної боротьби з Держспецзвʼязком і їхніми партнерами з Мінцифри за право цифровізувати ЗСУ.

Це дуже рідкісна можливість на відновлення справедливості і балансу гілок влади. Моя позиція ні для кого не нова. Просто тепер вона стала публічною:

1. Потрібна повна незалежність сектору оборони в сфері кіберзахисту від Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (ДССЗЗІ). І передача ІТ-сектору Міноборони права визначати вимоги до кіберзахисту систем ЗСУ.
2. Передача питання дронів від Держспецзвʼязку в профільні міністерства (Мінстратегпром та Міноборони)
3. Повний перезапуск ДССЗЗІ, а не лише зміна кількох людей, вину яких будуть ще довго доводити.
4. Створення системи антикорупційного громадського нагляду за ДССЗЗІ.
5. Зняття раз і назавжди з другого читання закону 8087, з яким я боровся з першого до останнього дня на посаді та який писали під керівництвом людей, яких зараз судять за розкрадання.
6. Глибокий, публічний і прискіпливий аудит закупівель по "Армії дронів".

Поговорим о громадськой раді при Держспецзв’язку. Это новомодная калька с западных практик. Основная декларируемая функция - общественный контроль при госструктуре. Громадські ради есть при каждом министерстве. Например, при минобороны.

Причём, что любопытно, как правило, это одни и те же люди. Происходит это оттого, что в громадську раду можно попасть только представителям ГО-шек. ГО-шки это обычно паразиты, которые должны иметь государственную и налоговую регистрацию. Понятно, что это хлопоты в виде регулярных отчётов, проверок и так далее. Люди, которые регистрируют ГО-шки, надеются с этого жить.

Поэтому вместо общественного контроля обычно всё сводится к каком-то решалову. То ли в Верховной раде, то ли в привлечении журналистов, то ли ещё в чём-то.

Я ни разу не слышал о чем-то реально общественно полезном. Подарочки к дню рождения, праздникам, помощь оргтехникой и всё. Все коррупционные схемы госчиновников благополучно проплывают мимо этих громадських рад ибо там никого, кто за идею.

Ну наказ про громадську раду и её состав.

Наказ

21 квітня 2021 року Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України ухвалила склад Громадської ради.

Громадська рада є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, діяльність якого регулюється Положенням № 108 від 01 березня 2021.

Відповідно до Положення, основними завданнями ради є:

1)     сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами;

2)     сприяння врахуванню Адміністрацією Держспецзв’язку громадської думки під час формування та реалізації державної політики;

3)     сприяння залученню представників заінтересованих сторін до проведення консультацій з громадськістю та моніторингу результатів формування і реалізації державної політики;

4)     проведення відповідно до законодавства громадського моніторингу за діяльністю Адміністрації Держспецзв’язку;

5)     підготовка експертних пропозицій, висновків, аналітичних матеріалів з питань формування та реалізації державної політики.

До складу Громадської ради можуть бути обрані представники інститутів громадянського суспільства, які є фахівцями у сферах, пов’язаних з діяльністю Адміністрації Держспецзв’язку, що підтверджується наявністю відповідної освіти, наукового ступеня, публікацій, досліджень.

“Вітаю новий склад Громадської ради. Думка громадськості важлива для нас та є необхідною у процесі змін, які ми втілюємо відповідно до наших функцій. Ми запрошували приєднатись до ради всіх охочих. Всі 22 кандидати, що подали заявки, включені до складу після проходження відбору”, – зазначив заступник Голови Держспецзв'язку Олександр Потій.

Максимальна кількість учасників, згідно з положенням, становить 35 осіб.

Ознайомитись зі списком Громадської ради Адміністрації Держспецзв’язку можна за посиланням.

Перше засідання відбудеться 20 травня 2021 року, де буде обрано Голову та секретаря ради.

Склад

СКЛАД

Громадської ради при Адміністрації Державної служби спеціального

зв'язку та захисту інформації України

 

1.      Бабенко Тетяна Василівна, заступник голови Громадської організації «Весна Планети».

2.      Гайдук Олег Васильович, перший заступник голови Громадської спілки «КіберКовчег».

3.      Гамоля Олександр Федорович, член правління Громадської спілки «Іновації. Розвиток. Ефективність».

4.      Дронюк Андрій Мирославович, член Громадської спілки «Українська асоціація досконалості та якості».

5.      Івченко Ірина Сергіївна, віце-президент з інформаційної безпеки Громадської організації «ІСАКА КИЇВ».

6.      Кириленко Анатолій Петрович, президент Громадської організації «Ліга радіоаматорів України».

7.      Курило Вячеслав Ігорович, член Громадської організації «Інститут аналітики та адвокації».

8.      Мольченко Роман Васильович, член Асоціації виробників спеціальної техніки України «Укрспецтехпром».

9.      Ошеров Леонід Михайлович, голова Ради Української асоціації операторів зв’язку «ТЕЛАС».

10.    Петренко Микола Миколайович, член Громадської спілки «Легіон громадського резерву».

11.    Пєтухов Іван Михайлович, віце-президент Всеукраїнської Громадської організації «Український союз промисловців і підприємців».

12.    Попова Тетяна Володимирівна, голова Ради асоціації «Телекомунікаційна палата України».

13.    Сергута Гнат Гнатович, експерт Громадської організації «Союз промисловців і підприємців Туреччини та України «ТУСІБ».

14.    Соболєв Олег Володимирович, голова правління Асоціації учасників ринку бездротових мереж передачі даних (Wireless Ukraine).

15.    Ткачук Інна Ігорівна, голова Бюро мовлення Асоціації «Правовласників та постачальників контенту».

16.    Тульєв Максим Валерійович, член Правління Інтернет Асоціації України.

17.    Фльонц Володимир Вікторович, голова Громадської організації «Електронна демократія».

18.    Худинцев Микола Миколайович, член правління Громадської організації «Міжнародний університет кібербезпеки».

19.    Черниш Владислав Ігорович, голова правління Громадської організації «Цивільна авіація України».

20.    Чертков Анатолій Вікторович, виконавчий директор Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «Розвитку Інформаційного суспільства в Україні».

21.    Шиян Едуард Олександрович, член відокремленого підрозділу Громадської організації «Всеукраїнський центр протидії корупції та сприяння правоохоронним органам «Антикорупційна ініціатива».

22.    Яковенко Сергій Іванович, керівник напрямку Громадської спілки «Ліга оборонних підприємств України» із створення рішень спеціального зв’язку та систем захисту інформації.

 

Тимчасово виконуючий обов’язки

начальника Відділу

інформаційних комунікацій

Адміністрації Держспецзв’язку

молодший лейтенант                                                           Марина ЗАГИКА

Во вложении послужной список Федиенко

Кажется, я нашел чувака с погонялом Мокрый - начальник департаменту забезпечення Держспецзв’язку - Володимир Мокренко. Какое дно этот ваш Держспецзв’язок  :'(

Начальник департамента обеспечения это в старых терминах обычный завхоз. В Держспецзв’язку это наверняка полковник, поскольку обычные снабженцы, которые закупают гвозди и унитазы в звании майора. Начальник отдела полковник, начальник департамента, скорее всего, тоже.

Я так понимаю, что у людей из НАБУ с дедукцией все ок, и они тоже вычислили Мокрого. 

P.S. Краткий справочник фени Держспецзв’язку

Птица - Щиголь
Колхоз - Держспецзв’язок
Мокрый - Мокренко

Кроме ботофермы Фёдорова Дейнегу атакуют два агента - Евген (Евген Шевченко) и Виталий (Виталий Шабунин). Агентам знатно напихали в каментах.

И последняя птичка, та которая обещала защищённую мобильную связь для чиновников и силовиков.

Вищий антикорупційний суд визначив 30 млн грн застави як запобіжний захід колишньому директору державного підприємства, яке підпорядковано Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації (Держспецзв'язку).

Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Ідеться про екскерівника держпідприємства «Українські спеціальні системи» Артура Вітренка.

Этот заставу соберёт быстро.