А вот так всё начиналось...

https://www.youtube.com/watch?v=d67tomjRp0A

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розгляне скаргу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою 25 млн грн застави, визначений колишньому голові Держспецзв'язку Юрію Щиголю.

Таке рішення 27 листопада ухвалила АП ВАКС.

P S. Перешёл в атаку, денег похоже валом.

Костянтин Корсун у ФБ:

Прізвище нового очільника Держспецзв’язку Юрія Мироненка я вперше почув лише після його призначення на цю посаду кілька днів тому, тому, відповідно, знаю про нього рівно нічого.
Вивчивши офіційну публікацію Просмотр ссылок доступен только зарегистрированным пользователям  зрозумів, що досвіду у тому, чим керувати на національному рівні призначений пан Юрій – у нього приблизно нуль.
І знов-таки: молодший офіцер на генеральській посаді. Невже історія лейтенанта Баканова нікого нічому не навчила?
Ще мені не до кінця зрозуміло як вдавалося з 2019 по 2023 рік поєднувати службу у штабі батальйону ТРО та одночасно керувати «неурядовим аналітичним центром, що супроводжує реформи в Україні.»
Заодно й бюрократичний момент: чи можна призначити на посаду в Держспецзв’язку військовослужбовця ЗСУ прямим переведенням і як це робиться?
Отже, що маємо у сухому залишку.
Керувати вузькоспеціалізованими технічними питаннями захисту інформації, кіберзахисту країни, захисту критичної інфраструктури призначено людину, яка у них не розбирається. Основний ризик подібних призначень полягає у тому, що такій людині можна навішати будь-якої локшини на вуха. Користуючись необізнаністю, дати на підпис будь-яку беліберду, яка потім зіграє проти нього ж.
У чому новий Голова Держспецзв’язку напевно що розбирається – це питання БПЛА, але серед задач Держспецзв’язку (визначених відповідним Законом України Просмотр ссылок доступен только зарегистрированным пользователям ) немає закупівель БПЛА, ця структура призначена для зовсім іншого.
Я з повагою ставлюся до усіх, хто служить або служив у Збройних Силах України. Це багато що говорить про моральні цінності людини.
Але чи це означає, що посаду рівня міністра можна призначити будь-кого з позитивною репутацією: без конкурсів, без перевірки рівня кваліфікації, без досвіду державної служби?
Судячи з усього – у Кабміні вважають саме так. Що головне – це soft skills, «він же хароший парєнь», а не професіоналізм. Як це було в нашій країні останні 32 роки.
А тоді ми дивуємося: «ну чого ж це нас досі не прийняли в Європейський Союз?!». Так ось же чому. Тому що державними інституціями в Україні часто керують люди, які не є фахівцями у тому, чим керують. Тому що кваліфікованістю регулярно нехтують на догоду особистій відданості, як це було, наприклад, з призначенням Щиголя – і не тільки його.
Чомусь поточна реформа системи правосуддя в України передбачає обов’язкову здачу кандидатами на посаду суддів обов’язкових іспитів на профпридатність – це крім перевірки на доброчесність. І вже, до речі, починають звільняти тих суддів, які не здали такий іспит.
Але навряд чи подібні реформи скоро доберуться до Держспецзв’язку – мабуть, «не на часі». А самим ініціювати реформу цієї запліснявілої організації Кабмін (Федоров) явно не бажає – про що і свідчить призначення нового очільника.
Ще раз: у мене наразі немає претензій до пана Юрія Мироненка. У мене претензії до Михайла Федорова, який серед натовпу лояльних претендентів з масними оченятами так і не зміг знайти хоча б трохи професійного.
І є, звісно, претензії до самого Держспецзв’язку, яке слід було розігнати ще років десять-п’ятнадцять тому. Але очевидно, що цього вже не станеться.
За цієї каденції.

Вищий Антикорупційний суд не задовольнив апеляційну скаргу захисту щодо скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ексголови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації Юрія Щиголя. Також апеляційна палата ВАКС не погодилася на зменшення суми застави, яка склала 25 мільйонів гривень. Тобто запобіжний захід для підозрюваного в заволодінні держкоштами залишили в силі.

Виталий Дейнега:

Законом 10062 ми розписуємось у власній неспроможності захищати державну таємницю без корупції і віддаємо секретні дані у хмари інших держав. Цей закон дійсно суттєво спростить цифровізацію армії. Ми могли б краще, але для цього потрібні трохи складніші рішення. Тому треба голосувати, попри можливі наслідки.

Свого часу ми 7 місяців намагалися вирішити ці та інші питання в різні способи. Але цей закон став заслугою, як не дивно, НАБУ. Саме після вручення підозр і відставко керівництва Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України такі речі стали можливими. До цього вони і їх колеги в парламенті блокували щось навіть близько подібне за тихої але вагомої підтримки частини керівництва Мінцифри та Генштабу. Але кілька сильних ударів у правильну, нехай і малопомітну точку зробили своє. Також відзначу роботу Міністра з ГШ. Тут той випадок коли можна похвалити

Чи можна було б краще? Так і значно, але для цього потрібна краща юридична і менеджерська команди в МО та принципово інші результати роботи ІТ коаліції в Рамштайні.

Закон міг би бути сильно кращім і він не вирішує всіх питань. Питання захисту кінцевих станцій, наскільки я бачу, лишиться відкритим. А це ключове питання з безпекової, технічноі і корупційної сторін. Сподіваюсь що рішення там теж буде. Нехай і криве. Інакше армію не цифровізують ніколи

НАБУ і САП завершили розслідування справи про заволодіння 62 млн грн коштів Держспецзв’язку

У цій справі фігурантами є 5 осіб, серед яких колишній голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь (на фото), його заступник Віктор Жора, екскерівник ДП «Українські спеціальні системи» Артур Вітренко та ймовірний організатор схеми Роман Коваль.
 
За даними слідства, вони причетні до заволодіння понад 62 млн грн. Матеріали справи відкриті захисту для ознайомлення.

Коротка фабула. В 2020-2022 роках фігуранти ймовірно розробили схему заволодіння коштами, виділеними на закупівлю програмного забезпечення. Для цього залучили дві підконтрольні фірми, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів.

З цими фірмами підпорядковане Держспецзв’язку ДП уклало договори на постачання софту і перерахувало 285 млн грн.

Реальна ж вартість софту склала 223 млн грн. Різницю коштів, тобто понад 62 млн грн, учасники злочинної схеми вивели на рахунки підконтрольних фірм за кордоном.

Цікаво, що на засідання з обрання запобіжки Щиголя приходили двоє депутатів від Слуги Народу, які хотіли взяти Щиголя на поруки. (Просмотр ссылок доступен только зарегистрированным пользователям) Це Олександр Федієнко та Михайло Крячко.

Нагадаємо, що буквально за півгодини до повідомлення НАБУ і САП про підозру Кабмін звільнив Щиголя і Жору із займаних посад.

Схоже, рішення готували заздалегідь, щоб звільнити їх саме до підозри. Тобто інформацію про підготовку підозр хтось злив.

Раніше схожа історія трапилася із головою НБУ Кирилом Шевченком, який встиг перед підозрою втекти з України.

Згодом прогриміла історія зі зливами у справі «Великого будівництва». Журналісти навели докази ймовірної причетності до цих ганебних дій першого заступника директора НАБУ Гізо Углави.

Втім, службове розслідування щодо дій Углави досі не проведене, тому він залишається на посаді.