Автор Тема: Фрагмент телеком-п'єси, інтерв'ю Чиновника  (Прочитано 3171 раз)

0 Пользователей и 1 Гость просматривают эту тему.

Оффлайн Сергей Горбачевский

  • Administrator
  • Знаменитый писатель
  • *****
  • Сообщений: 72242
  • Репутация: +321/-3
  • Пол: Мужской
  • Киевстар и Коболев одна шайка
    • Награды
Фрагмент телеком-п'єси, інтерв'ю Чиновника
« : 08, Апрель 2017, Суббота, 10:10:28 am »
Всі паралелі з реальним життям випадкові.

- У чому особливості роботи з ринком телекому, в порівнянні з банківським сектором?

Специфіка роботи інвестиційного банкіра полягає у тому, що ти маєш розбиратися у різних сферах економіки: аграрному ринку, торгівлі, металургії, тощо. Телеком- ринок був однією з моїх спеціалізацій як інвест-банкіра, тож, у порівнянні з роллю інвестиційного банкіра це теж саме, але більш глибше, та з фокусом на одному секторі.

- А де Вам більш комфортно?

Там, де більше цікаво. Поки що, дуже цікаво.

- І одна з найбільш цікавих тем — це тема впровадження 4G. Що для держави принесе впровадження LTE в економічному ракурсі? Що кажуть попередні прогнозні розрахунки щодо того, скільки прибутку отримають оператори, скільки податків — держава, скільки — рітейл від продажу нових смартфонів, тощо.

Індустрія телекомунікація завжди зростає постійно, та синусоїдально. Нова фаза зростання починається після того, як на ринку з’являється новий продукт. Так відбувається не лише у телекомі. Теж саме є в FMCG – будь який виробний йогурта, щоб зростати, має запропонувати якийсь новий йогурт.

Якщо не давати можливості операторам вводити нову послугу, уся індустрія телекому починає загинатися. У період, коли у операторів не було можливості впроваджувати 3G, виручка на ринку почала падати. Бо коли нового продукту немає та усі продають одне й теж саме, цікавість покупця згасає. Вся індустрія при цьому втрачає доходи.

Дуже важливо, щоб держава давала можливість галузі зростати, створюючи умови, у яких оператори зможуть запропонувати людям новий продукт. Ефект від цього вимірюється не просто зростанням ВВП та галузі, а новими можливостями для малого та середнього бізнесу, нової економіки, тощо.

Так, є різні обрахунки результатів впровадження 4G. Проте, ми повинні перш за все забезпечити зростання галузі за рахунок нових продуктів. Тому, LTE – це про можливість операторам конкурувати, про можливість нам отримувати більш якісні послуги, про можливість бізнесам використовувати мобільну передачу даних більш якісно. Усе це разом надає зростання економіки в цілому та зростання надходжень до бюджету.

- А як розраховується вартість ліцензій LTE?

Перш за все, є вартість бізнесу без ліцензії. Оператор приходить до незалежного консультанта, та попросить намалювати прогноз, що оператор буде робити з ліцензією. Такий прогноз зазвичай будується на 2-3 років.
   
Після того, як обраховується вартість компанії з ліцензією, з’являється додаткова вартість. І по факту це є максимальна вартість ліцензії, яку має сенс платити оператору. Це максимальне значення складається з прибутку оператора та вартості ліцензії, яку треба заплатити. Вартість ліцензії вимірюється в двох компонентах. Перший — це сплата за частоти, яку оператори перераховують у бюджет кожного року. Ця вартість визначається народними депутатами. За 2016 рік таких зборів держава отримала майже 3 млрд гривень від усіх операторів.
   
Друга компонента — одноразова сплата за ліцензію. Консультанти для визначення цього беруть бізнес-розрахунки операторів.
Результатами такої роботи стали наступні ціні. За 1800 діапазон — 265 млн гривень за 2 по 5 МГц. За 2600 — 286 млн гривень, при ставці збору в 3000 гривень. Також є вартість для будь яких інших діапазонів.
 
- Але кулуарно з’являється такий месадж, що на 3G оператори не заробили те, що очікували, а зараз їм потрібно ще платити багато і по 4G, а також інвестувати у мережу. І якщо держава має цікавість в розвитку телекому, то навіщо встановлювати такі великі ставки....

В інших країнах цей ринок розвивається циклами по 5 років. Тобто, ефект від 3G має бути очевидним у 2020 році. В нас же 3G впроваджувався усього 2 роки тому. Це єдине, у чому я погоджуюся з кулуарними розмовами операторів. Ми розвиваємося дуже швидкими темпами.

Проте, аргумент, що хтось не заробив гроші — це проблема менеджерів у тому чи іншому оператору. На те ви і менеджери, щоб заробляти. Ми ж створюємо для цього умови.

Керівництво кожного оператора, приходячи на конкурс по 3G, робило свої прогнози та потім доповідало акціонерам, який ефект принесе ця інвестиція.

По 4G ми максимально об  оговорювали з ринком, як формується ціна. Зараз ці пропозиції, обговорені також з Мінфіном, знаходяться у Кабінеті міністрів на погодженні.

- Чи є дорожня карта по впровадженню LTE?

Є Указ президента — зробити у 2017 році усі заходи та два тендери. Ми проводимо два тендери — на 1800 та 2600 діапазон. Після того, як пройшов тендер, у оператора є 30 днів на сплату вартості ліцензії. У ліцензії буде написано, за який час оператор має запустити сервіс. Наприклад, у ліцензіях 3G було написано, що вони мають забезпечити покриття усіх обласних центрів за 18 місяців.

Приходячи на конкурс, оператори показують свій план, скільки їм потрібно часу для виконання вимог ліцензії. По 4G в нас йде діалог. Ми розуміємо, що по діапазону 2600 оператори не зможуть швидко розгорнутися. Бо загальний принцип — чим вищій діапазон, тим більше базовий станцій треба будувати, щоб покрити один квадратний кілометр. І наприклад 2600 — потужніша, і більш придатна для центрі місця, ніж для провінції.

- Від кого залежить те, щоб конкурс пройшов у цьому році? На ринку кажуть про супротив одного оператора проти впровадження LTE, бо у нього застарілі базові станції, та він не зможе оперативно розгорнути 4G?

По діапазону 2600 у нас є звернення від компанії М, яка готова продати 2 блоки по 40 мегагерц. Вони згодні з тим, що спектру в них забагато. Але у них теж є від 40 до 60 тисяч абонентів, які користуються застарілою технологією.

- Тобто, компанія М — це реальний бізнес?

Так, це реальна компанія. По правді, на ринку є інші “клієнти”, компанії, які володіють діапазоном, але навіть не заморочуються робити бізнес. М — не такий випадок.

Вони кажуть, що якщо вони віддають частоти, їм буде потрібно перебудовувати станції, нести інші витрати, тощо. Тоді ми згадали процес по 3G. Тоді у частот теж був користувач — Міністерство оборони. Щоб передати ринку частот під 3G, вони мали змінити спектр, поставити нове обладнення, тощо. Тому оператори під час конкурсу платили державі вартість ліцензії, та Міністерству оборони — на переобладнання. Пропорція між платежами скаладала 20-30%.

Коли оператор нам віддає цей спектр, ми виставляємо їх на конкурс, то по розрахункам, ми вважаємо, що держава отримає 2-3 млрд гривень. І має бути компенсація діючому користувачу, проте, вона має бути не більше ніж 25%.

- Проте, компанія М отримала ці частоти за 10 чи 20 млн гривень, копійки, і без конкурсу. Чи є ринкова справедливість тепер платити їм такі великі кошти?

Але ж я не можу їх просто так забрати?

- Але ж був у державі факт повернення Запоріжсталі.

Ні, так я прийду завтра до компанії К та скажу: “К, такі справи, віддавай частоти”.

- К отримав част оти, бо поглинув компанії GT та B...

Усі отримували частоти згідно з постановами. По закону регулятор може вилучити ліцензії, лише якщо судом доведено, що частити не використовуються, і що порушені умови ліцензії. Як показує судова практика, довести, що спектр не працює, важко. Бо на час перевірки включається один передавач, та формально виконуються умови.

- Яку маржу отримає компанія М?

Це не маржа, а вартість переобладнання їх мережі. В нас є окрема дискусія з операторами по розрахуванню компенсації. Проте, весь спектр частот використовується діючими операторами. Ми не можемо просто їх забрати.

- А невже не було сценаріїв по антимонопольному законодавству? Бо якщо майже увесь спектр у однієї компанії, це ж монополізм?
   
Антимонопольний комітет рекомендував компанії К щось змінити, бо у К більш ніж половина спектру 1800. але у АМКУ немає важелів впливу щодо спектру проти операторів. Прецедентів не було.

- Незрозуміло, чому можуть штрафувати у світі і Google, і Visa, і інші корпорації, на мільярди, а в Україні важелів впливу немає?
   
У законодавстві по телекому немає такого поняття, як концентрація ресурсу.  Але важелі впливу є.

На ринку вийшла така картина, що є неефективне використання ресурсу, та в жодного з операторів крім Київстару немає повного спектру 1800 частот для впровадження 4G.

Тому, ми запропонували депутатам впровадити у податковому кодексі на цей рік підвищуваний коефіцієнт для операторів, у яких є концентрація частот. Якщо в тебе в 1800 більше ніж 30 Мгц, ти маєш платити коефіцієнт 1,2 чи 1,4 на усе, що вище. Якщо у тебе фрагментація, тобто немає єдиної полоси у 5 Мгц, ти теє повинен платити підвищений коефіцієнт. Це — важелі стимулювання операторів, щоб вони щось вирішували.

Подібна картина з фрагментацією склалася історично, коли частоти вилучалися у військових та передавалися операторам.
По закону я не можу просто взяти та поділити між ними. Просто так взяти та забрати у них ми теж не можемо. І принцип компенсації 25% також діє і для К, і для МТ.

- Як буде проходити тендер по 1800 частотам?

Усі оператори спочатку здають усі частоти. Ми закріплюємо три блоки за кожним з цих операторів по праву першого викупу, щоб у операторів були гарантії від спекулянтів. Кожен зі здающіх має право на компенсацію 25% відсотків, якщо у результаті цього обміну у них лишиться менше частот, ніж було до того. Якщо нових покупців не буде, та усе придбає К та компенсації не отримає. Якщо ж L збільшить свій спектр та докупить частоти, вони мають сплатити К, щоб К переобладнав свої базові станції.

- Як ви вибудовує відносини з клієнтами операторів, та як захищає українських громадян від порушень з боку операторів?

- Ми щодня отримуємо пачку листів від людей, які кажуть, що «злий К списав в мене гроші», «в мене в селі немає покриття», тощо. Це скарги на тарифні плани та на якістю зв’язку. Далі регулятор у теорії виходить на перевірку.

- Чому у теорії?

- Бо зараз наші депутати прийняли закон про мораторій на перевірку на ринку телекому. Цей мораторій діє до кінця 2017 року. В країні дерегуляція, тож перевіряти ми не можемо. Що є нонсенс, бо ми продаємо ліцензії, за мільярди гривень, і слідкуємо за використанням ресурсу, що приносить державі 3 млрд гривень щороку.

- До яких результатів призвело зниження ставок міжнародного інтерконекту мобільних операторів? За нашими даними, це призвело до зниження доходів телекому на 1,2 — 1,5 млрд гривень. Навіщо тоді проводилося зниження ставок?

Ми бачимо, що відбувається з роумнгом в ЄС. Там прийшли до того, що вартість роумінгу повинна бути 0 — в рамках ЄС. Ми прийшли у Єврокомісію, і запитали: “а можна нам теж так?”.

Тоді ми отримали лист від польського регулятора. Там говорилося, що українські оператори останні три роки підвищували ставки. З 11 центів у 2013 років, до 15 центів к 2015 році, та 19 центів — у 2016 році. Тож, польська сторона пояснила, що якщо Україна хоче, щоб дзвінки термінувалися по якомусь обмеженому тарифу, в Україні спочатку мають обмежити тарифи, які встановили самі оператори.

Наші три оператори — К, МТ та L — відповідають за 90% голосового трафіку. Вони останні роки підіймали ці ставки. При тому, що собівартість — 5 копійок. І це називається — картельна змова.

Станом на грудень 2016 року ми бачили, що 60-70% трафіку наших трьох мобільних операторів відбуваються з трьома країнами. Росією, Польщею, Італією, Туреччиною…

- І все це – рефайл?

По всім цим напрямам ставка термінації дзвінка там була до 10 центів. Є окремі країни, такі як Прибалтика, Грузія, тощо, які ставлять ставку у 13 центів. Але у Прибалтиці проживає 1 мільйон населення, та ця територія не відображається на статистиці.

Загалом, голосовий трафік падає. Через голосові сервіси. Одночасно, відбувається фрод – рефайл. Це коли ви з другом - закордоном, телефонуєте один одному, а у вас висвічується якийсь лівий номер.

У доступі до інфраструктури є два простих принципи. Не має бути дискримінації: якщо ти власник інфраструктри, ти не повинен комусь давати тариф 20, а комусь — 1. Тому, якщо ставка термінації з К на МТ — 15 копійок, а ставка термінації від К на Deutsche Telekom становить 20 центів, то це є дискримінація. Чому це погано? Тому що це створює вилку для арбітражу на трафіку.

Через підміну кодів оператори трафік, який коштує 20 центів, продають по 15 копійок. На цьому живе сірий ринок.

Це порушує права клієнтів, бо під час рефійлу зникає ідентифікація номеру, з якого телефонують. Наші оператори пояснюю це тим, що так працюють проміжні оператори в Європі тощо. Але ж я, як абонент, сплачую своєму українському оператору.

- Але ж оператори бачать, звідки прийшов дзвінок?

Так, і вони кажуть: “то наші партнери”. Я можу викручувати руки операторам, приходити з перевірками, щоб оператори перезаключали договори з іншими партнерами, які будуть надавати більш якісні послуги.

- Виходить, що з мораторієм на перевірки ви нічого не можете зробити і з рефайлом?

Виходить, так.

- А хто ще з державних органів має боротися з рефайлом?
   
Усі правоохоронні органи.

- Будь ласка, оцініть їхню ефективніть у цій боротьбі.
   
Я б не хотів оцінювати роботу інших державних структур.

Автор п'єси Маргарита Ормоцадзе


Теги: