Автор Тема: У Раді хочуть зобов'язати провайдерів розкривати дані про діяльність користувачі  (Прочитано 758 раз)

0 Пользователей и 1 Гость просматривают эту тему.

Оффлайн алик

  • Знаменитый писатель
  • ***
  • Сообщений: 1036
  • Пол: Мужской
  • С наступающим новым годом 2021
    • Награды
Один із законопроектів дозволяє правоохоронцям отримати доступ до ноутбуків і смартфонів українців без рішення суду.

У Раді хочуть запровадити використання електронних доказів і зобов’язати провайдерів розкривати дані про діяльність користувача в інтернеті, нібито для боротьби з кіберзлочинністю. Відповідний законопроект №4004 зареєстровано у Верховній Раді за ініціативи 13 народних депутатів від фракції "Слуги народу" та груп "За майбутнє", "Довіра", пише Економічна правда.

У законопроекті пропонується вдосконалити державно-приватну взаємодію правоохоронців та провайдерів під час проведення оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій та тимчасового доступу до інформації, речей і документів.

Згідно з документом, провайдери телекомунікацій зобов’язані за власні кошти встановлювати у своїх мережах техзасоби, необхідні для проведення негласних слідчих (розшукових) дій та доступу до інформації про зв’язок, абонента, отримання і маршрут передавання інтернет-послуг, їх тривалість та зміст. Також оператори мають сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення їх проведення.

Окрім цього законопроект доповнить перелік процесуальних джерел доказів електронними доказами, а також створить порядок спеціальної конфіскації віртуальних активів. У документі визначено, що електронним доказом є інформація в електронній формі з відомостями, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До електронних доказів можуть належати текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо, віртуальні активи, сайти, текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані та бази даних.

Також у документі наголошується, що зараз спеціальна конфіскація не охоплює віртуальні активи, хоча переважно через неврегульовані законом віртуальні ринки здійснюється легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Зокрема, за законопроектом віртуальні активи, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному власнику).

Інші законопроекти, що регулюють інтернет

Як пише Лабораторія цифрової безпеки (ЛЦБ), крім законопроекту №4004, до парламенту внесено ще два проекти законів про боротьбу з кіберзлочинністю і про дотримання санкційного режиму (№4002, №4003). Так, законопроект №4002 вводить фінансову та кримінальну відповідальність за невиконання санкцій - аж до ліквідації юридичної особи та позбавлення волі. Заходи відповідальності можуть застосовуватися не лише до суб’єктів, на яких накладено санкції, а й на інших осіб, які "будь-яким чином умисно сприяли порушенню їх застосування".

При цьому штрафи на суму до 85 тис. грн застосовуватиме безпосередньо спеціальний уповноважений орган, що буде створений Кабміном для нагляду за дотриманням санкційного режиму. Наприклад, один з таких санкційних заходів як заборона на перегляд сайтів сайтам може негативно вплинути на доступ українців до послуг провайдерів.

Законопроект №4003 надає можливості для доступу правоохоронців до інформації, що зберігається в електронних інформаційних системах (наприклад, до інформації в смартфоні або персональному комп'ютері), на які не поширюється дозвіл на проведення обшуку, якщо слідчий або прокурор вирішить, що є достатні підстави вважати, що інформація, яка в них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

"Така норма надає необмежену дискрецію правоохоронним органам та не передбачає жодних механізмів для захисту особи від порушення її права на таємницю кореспонденції", - вважають у ЛЦБ. Законопроект №4003 також покладає на провайдерів низку обов'язків щодо збереження інформації в телекомунікаційних системах, зокрема про рух трафіку в обсязі, достатньому для ідентифікації абонента та визначення джерела походження трафіку і маршруту його передачі протягом 12 місяців, а також у порядку вимог тимчасового зберігання інформації для цілей кримінального провадження.

Доступ до такої інформації повинен надаватися за постановою прокурора або слідчого і може також делегуватися оперативним підрозділам. При цьому, стверджують в ЛЦБ, законопроект не встановлює особливостей процедури доступу до перерахованої інформації за рішенням суду або слідчого судді, а самі винятки сформульовані занадто загально, що може ускладнити їх застосування. "У такому випадку, враховуючи закритість процедур кримінального провадження, існує високий ризик того, що доступ до будь-якої інформації про комунікацію особи може здійснюватися без дотримання належних гарантій судового нагляду". - зазначають експерти.

Аналогічні ініціативи в Росії У РФ всі оператори зв'язку зобов'язані встановлювати аналогічне обладнання (т.з СОРМ - Система технічних засобів для забезпечення функцій оперативно-розшукових заходів) власним коштом на користь спецслужб. У тому числі - відповідно до так званого "закону Ярової", який декламувався як посилення покарання за тероризм і екстремізм.
все что желаете мне желаю вам вдвойне.
водафон, киевстар....


Оффлайн алик

  • Знаменитый писатель
  • ***
  • Сообщений: 1036
  • Пол: Мужской
  • С наступающим новым годом 2021
    • Награды
Интернет под давлением. Инициативы депутатов угрожают свободе украинцев

Народные избранники перестарались с законопроектами о регулировании интернета

Интернет Ассоциация Украины (ИнАУ) раскритиковала ряд законопроектов от фракции "Слуга народа" и отметила, что некоторые нормы в них в корне не соответствуют верховенству права.

ИнАУ, крупнейшее в стране объединение в информационно-коммуникационной индустрии (входит свыше 220 предприятий), выразила свои замечания к законопроектам №4003 и №4004.
Почему провайдеры Украины против расширения полномочий силовиков
Оба документа подготовил внушительный коллектив авторов и в обоих случаях на первом месте указан Денис Монастырский ("Слуга народа"). Намерения у народных избранников, как всегда, благие.

Они поставили перед собой цель – борьбу с преступлениями в цифровой сфере. "Принятие этого проекта Закона будет способствовать минимизации негативного влияния киберпреступности на процессы, происходящие в обществе", – обосновали депутаты свою позицию в пояснительной записке к законопроекту №4003.

В нем, в частности, есть предложение дополнить кодексы – уголовный и об административных правонарушениях – одним сомнительным, по мнению ИнАУ, пунктом. Он устанавливает наказание за невыполнение "законного постановления прокурора и следователя о срочном сохранении информации и о временном доступе к срочно сохраненной информации".

Речь идет только об административной – не уголовной – ответственности. Но крупнейшее в Украине сообщество провайдеров забило тревогу – нельзя принимать такие решения без постановления суда.

Один из самых распространенных аргументов при подготовке законопроектов – усовершенствование украинской нормативной базы в соответствии с европейской. В случае с №4003 речь идет Конвенции о киберпреступности.
Этот документ, в частности, предусматривает законодательные и другие меры для сохранения и поддержания целостности критических для расследования цифровых данных. Срок – 90 дней, но возможно и больше, если потребуется правоохранителям. Причем это вменяется в обязанность в том числе и частным компаниям.

ИнАУ подчеркнула, что на государственном уровне нужно определить механизмы сотрудничества, партнерства и компенсации расходов телеком-компаниям за такую работу. И совсем не нужно "прибегать к давлению в виде привлечения к административной ответственности".

"Маски-шоу-стоп" отменяется?
Еще одна законодательная новация – в части проведения обысков – вызвала неподдельное изумление у интернетчиков. В ней указано, что при проведении данной процедуры следователь или прокурор "вправе открывать закрытые помещения и хранилища". А также "преодолевать системы логической защиты, если лицо, присутствующее при обыске, отказывается их открыть".

Как неспециалисты, то есть следователи и прокуроры, смогут все это проделывать, не нанося вред данным и телеком-системам, задали в ИнАУ риторический вопрос. Тем более правительство неоднократно предпринимало законодательные попытки остановить "маски-шоу" в отрасли высоких технологий. А тут силовикам предоставляется инструментарий для "беспрецедентных действий".

Кроме этого, в законопроекте №4004 ИнАУ указала на норму о "сплошном изъятии информационно-телекоммуникационных систем". Объединение провайдеров напомнило, что это противоречит многократным заявлениям высшего руководства страны о том, что оно прекратит "кошмарить бизнес".
"В очередной раз обращаем внимание на неоднократные предложения ИнАУ о том, что информация, которая содержится в информационно-телекоммуникационных системах и может служить доказательством по делу, должна подлежать исключительно копированию в порядке, который будет законодательно установлен", – заявил председатель правления ИнАУ Анатолий Пятников в открытом письме.

Слежка за интернет-пользователями – за счет провайдеров
Авторы законопроекта №4004 предложили изменить статью 39 "Обязанности операторов и провайдеров телекоммуникаций" закона "О телекоммуникациях". А именно – обязать их за собственные средства устанавливать на своих сетях особые технические средства. Проще говоря – "прослушку”. К тому же частные компании должны будут еще и обеспечивать функционирование этих техсредств. И, наконец, "содействовать проведению оперативно-розыскных мероприятий, негласных следственных (розыскных) действий" и т.д.

В ИнАУ расценили такое предложение как требование "возложить значительный финансовый груз на более 6000 операторов телекоммуникаций". Естественно, частные компании против этой и других вышеперечисленных законодательных инициатив.

Заместитель председателя правления ИнАУ Александр Савчук в комментарии UBR.ua отметил, что данная норма может в корне изменить конкурентную ситуацию на рынке. Крупные телеком-компании наверняка в состоянии приобрести, установить и обслуживать дорогостоящее спецоборудование. А вот маленькие, "обслуживающие три села", наверняка разорятся.

Не все потеряно – законопроект о интернет-"прослушке" поменяют
ИнАУ призвала парламентариев "не повторять ошибки обанкротившегося режима Януковича". И отозвать нововведения, которые "под лозунгами борьбы с киберпреступностью и кибератаками уничтожают цивилизованный украинский телеком-рынок".

Справедливости ради стоит отметить, что некоторые депутаты выступили против указанных проектов законов. Так, парламентарий от "Слуги народа" и бывший глава ИнАУ Александр Федиенко заявил, что с некоторыми положениями в подготовленных его коллегами документах "откровенно не согласен".

"Если эти законопроекты будут направлены на рассмотрение Комитета цифровой трансформации, я лично буду настаивать, чтобы в том виде, который есть сейчас, не принимать их, а отправить на доработку", – подчеркнул он.
все что желаете мне желаю вам вдвойне.
водафон, киевстар....


Теги: