Терминалы это давно уже не только способ пополнения мобильного счёта. Есть истории о том, что некоторые сдают выручку через терминалы, например, таксёры.
 
Я на одном из сайтов встретил схему оплаты через терминал для интернет-магазина. При этом не нужны никакие специальные договора. Нужен электронный кошелёк для интернет-денег, например, украинские вебмани.
 
Скриншот прилагается...

Я на одном из сайтов встретил схему оплаты через терминал для интернет-магазина. При этом не нужны никакие специальные договора. Нужен электронный кошелёк для интернет-денег, например, украинские вебмани.

Несколько замечаний к прикрепленной инструкции в инет-магазине:
Это ж просто пополнение счета WMU.
Еще и комиссию 5% дерут. (Летом встречал и 7)

И так как Вебмани типа не разрешает пополнять счета третьих лиц, то нужно указать пополнение своего счета.
Зачем там тогда пункт "Пополнить счет интернет-продавца"?

Тень.

Да, если возьмутся, и не разрешать, то будет очень нехорошо некоторым.
Но в этом случае нужно ж еще как-то решить с уже заведенными деньгами в систему.

Скорее всего разрешат, или останется все в примерно таком же полежении.
Какой-то млявый процесс с ВебМанями.

Само ВебМани называет это правами требований Просмотр ссылок доступен только зарегистрированным пользователям
"Подчеркнем, что WMU в кошельке сами по себе НЕ являются деньгами, платежным инструментом, финансовым активом или товаром, а являются средством учета Прав Требования. WMU существуют в виде электронных записей в базе данных системы WebMoney и отражают переход Прав Требования (дебиторской задолженности), который происходит в "реальном мире"."

Прелюбопытнейшее решение суда из Крыма

У п.п. 3.2.1. п.3.2. розділу 3 акту перевірки зазначено, що за період  з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року ТОВ «Пегас Крим» задекларовано податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 26 885 500 грн. та перевіркою встановлено заниження цих зобов’язань у сумі 1 201 198 грн., у тому числі по податкових періодах: за липень 2008 року у сумі 54800грн., за серпень у сумі 64600 грн., за вересень 2008 року у сумі 66600 грн., за жовтень 2008 року у сумі 58000 грн., за листопад 2008 року у сумі 3100 грн., за грудень 2008 року у сумі 41198 грн., за січень 2009 року у сумі 45800 грн., за лютий 2009 року у сумі 61200 грн., за березень 2009 року у сумі 61000 грн., за квітень 2009 року у сумі 49200 грн., за травень 2009 року у сумі 45600 грн., за червень 2009 року у сумі 64800 грн., за липень 2009 року у сумі 87800 грн., за серпень 2009 року у сумі 97600 грн., за вересень 2009 року у сумі 88000 грн., за жовтень 2009 року 82800 грн., за листопад 2009 року у сумі 81800 грн., за грудень 2009 року у сумі 119400 грн.

Заниження податкових зобов’язань з ПДВ було здійснено позивачем у зв’язку з проведенням операцій по наданню послуг по насиченню ринку prepaid-продукцією, згідно договорів комісії – розповсюдження послуг мобільного зв’язку.

Відповідачем у акті перевірки зроблено висновок про те, що позивач надавав у перевіряемому періоді фінансові послуги, які є факторинговими операціями та повинні оподатковуватися податком на додану вартість згідно до вимог п.п. 3.1.1. п.п. 3.2.5. п.3.1. и п.3.2. ст.3, п.4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі – Закон № 168).

Суд не може погодитися з таким висновком відповідача, вважає його необгрунтованим, та таким, що не відповідає податковому законодавству на підставі наведеного нижче.   

Судом встановлено, що 10.07.2007 року  між ТОВ «Пегас Крим» (м. Сімферополь) та ТОВ «Українське Гарантійне Агентство» (Київська обл., м. Васильків) було укладено договір № U417527486060 купівлі-продажу prepaid-продукції (далі – договір).

Товариство на протязі перевіряемого періоду здійснювало такий від діяльності як придбання права вимоги за дійсною дебіторською заборгованістю первинного дебітора по відношенню до ТОВ «Українське Гарантійне Агентство».

Згідно до п.2.1 договору компанія (ТОВ «Українське Гарантійне Агентство» зобов’язується продавати, а покупець (позивач) придбавати prepaid-продукцію відповідно до умов і особливостей, зазначених в даному Договорі.

У п.1.1. договору визначено, що prepaid-продукція це права вимоги за дійсною дебіторською заборгованістю первинного дебітора по відношенню до компанії, що виражена у гривневому еквіваленті.

Відповідно до умов складеного договору Товариство має право реалізації права вимоги через торгівельні пункти власної та дилерської мережі (п. 2.2. договору).

Торгівельні пункти – термінали самообслуговування покупця та його ділерів, які мають відповідне технічне обладнання та програмне забезпечення і здійснюють продаж prepaid-продукції платникам (п. 1.5. договору).

Передача інформації про купівлю-продаж  prepaid-продукції виконується в електронній формі в режимі реального часу в узгоджених сторонами форматах та з використанням узгоджених сторонами мереж та засобів зв’язку згідно з Порядком ведення електронного документообігу (п.2.3. договору).

Облік вартості права вимоги, яка придбається, здійснюється за допомогою білінгової системи через програмно-апаратний комплекс «WEBMoney Transfer в форматі U».

Покупець, тобто позивач, здійснює 100% передплату за prepaid-продукцію шляхом перерахування на поточний рахунок компанії, зазначений у банківських реквізитах компанії. Призначення платежу має бути таким: За відступлення права вимоги (prepaid-продукція) згідно  з договором 417527486060. Без ПДВ». Операція не підлягає оподаткуванню ПДВ у відповідності з п.3.2.5 п.3.2. статті 3 Закону № 168 (п.4.1. розділу 4 договору).

Покупець купує prepaid-продукцію за ціною 101% від номінальної вартості (вартості права вимоги, які продаються).

Купівля-продаж prepaid-продукції супроводжується підписанням сторонами акту приймання – передання прав вимоги (п.4.4. договору).

У матеріалах справи є акти до договору купівлі-продажу prepaid-продукції від 10.07.2007 року, у яких визначено що вартість відступлення вимоги визначена без ПДВ, що на думку суду, є підтвердженням, того що, операції з купівлі-продажу prepaid-продукції не повинні оподатковуваться ПДВ.

 У перевіряемому періоді ТОВ «Пегас Крим» на виконання умов договору купівлі-продажу були укладені з відповідними комісіонерами договори комісії, за якими реалізовувались споживачам права вимоги prepaid-продукції, про що складались відповідні звіти комісіонерів (звіт комісіонера ТОВ «УСПМ» від 31.03.2009 року, звіт ПП «Ремпуть» від 31.10.2009 року, звіт ПП Ленгевич від 31.10.2009 року, звіт ПП Гаврілов від 31.12.2009 року та т.і.).  Як вбачається зі звітів комісіонерів позивача, суми здійснених прав вимог через систему «WEBMoney Transfer в форматі U» здійснено без ПДВ за виключенням комісійної винагороди.

Відповідно до п. 1.10 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору вважається факторингом.

З аналізу даної норми випливає що, факторингом є операція з переуступки одним кредитором права вимоги боргу іншої особи другому кредитору.

Суд проаналізувавши положення вищевказаного договору та інші матеріали справи, які підтверджують його виконання сторонами, робить висновок про те, що  між позивачем та ТОВ «Українське Гарантійне Агентство»  були здійснені операції з торгівлі за грошові кошти борговими зобов’язаннями.

Згідно п.п. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 Закону № 168 не є об'єктом оподаткування операції, зокрема, з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями,  за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у |тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Суд вважає, що з приписів наведених вище правових норм випливає, що факторингові операції, об'єктом боргу яких є валютні цінності, також, не є об'єктом оподаткування.

Статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного [регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19.02.1993 року встановлено, що термін "валютні цінності" має, зокрема, таке значення: валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів,  казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним «платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що об'єктом боргу за здійсненими позивачем операціями по договору купівлі-продажу є грошові кошти, отже, зазначені операції не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Законодавець чітко визначив, що не всі факторингові операції є об’єктом оподаткування на додану вартість, що підтверджується правовою конструкцією норми податкового права, яка закріплена у п.п.3.2.5. п.3.2. ст.3 Закону № 168.

Більш того, суд вказує, що Державна податкова адміністрація України своїм листом від 02.08.2010 року № 7565/6/16-1515-26, який було адресовано ТОВ «Українське Гарантійне Агентство», визначила свою правову позицію відносно питань оподаткування податком на додану вартість операцій з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, а саме: ТОВ «Українське Гарантійне Агентство» здійснює торгівлю за грошові кошти борговими зобов’язаннями, що згідно абзацу другого підпункту 3.2.5. пункту 3.2. статті 3 Закону про ПДВ не є об’єктом оподаткування податком та, в свою чергу, операція з подальшого продажу права вимоги особою, що придбала таке право вимоги у ТОВ «Українське Гарантійне Агентство», за ціною, не менше ціни придбання такого права вимоги, згідно підпункту 3.2.5. пункту 3.2. статті 3 Закону про ПДВ також не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, ДПА України своїм податковим роз’ясненням (у розумінні п.п. г) п.п.4.4.2. п.4.4. ст.4 Закону України № 2181) визначила, що операції, які були здійснені між ТОВ «Українське Гарантійне Агентство», ТОВ «Пегас Крим», комісіонерами позивача та фізичними особами споживачами prepaid-продукції,   повністю звільняються від оподаткування ПДВ.