Науково-технічний потенціал практично був виключений з процесу економічного розвитку країни. Наразі він не тільки продовжує руйнуватися, але й досяг критичного рівня, що загрожує національній безпеці, спричиняє руйнацію індустріальної та розвиненої держави, що потребує вжиття спеціальних і невідкладних заходів.

Слід констатувати, що за останні роки стан вітчизняного науково- технічного потенціалу суттєво погіршився. Кількість наукових організацій в Україні скоротилась за чотири роки з 978 (2015 р.) до 950 одиниць (2018 р.), кількість працівників задіяних у виконанні науково-дослідних робіт з 122504 до 88128 осіб, з яких дослідників з 90249 до 57630 осіб. У цілому за часи незалежної України кількість дослідників скоротилась у понад 5 разів і продовжує катастрофічно скорочуватися.

Світові тенденції зворотні. За останні п'ять років кількість осіб, зайнятих у світовій науці, збільшилася майже на 20 % і становить понад 8 млн., тільки у науковій сфері США працює 1,3 млн. осіб, а у Китаї - 1,6 млн.

У світі відношення держави до науки визначається обсягами коштів, що спрямовується на її фінансування. У середньому світова наука фінансується в обсягах близько 2,23 % світового ВВП.

За даними Державної служби статистики України, загальні витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи в Україні за період 2015- 2018 років скоротились з 0,62% ВВП до 0,24 % ВВП. Витрати з державного бюджету на фінансування наукової і науково-технічної діяльності за цей період зменшилися з 0,2 % ВВП до 0,17% ВВП (довідково: 2013 рік - 0,32% ВВП, 2014 рік - 0,25% ВВП, 2015 рік - 0,20% ВВП, 2016 рік - 0,16 % ВВП, 2017 рік - 0,16% ВВП, 2018 рік - 0,19% ВВП, 2019 - план 0,17% ВВП). Близько 90 відсотків цих видатків спрямовується на забезпечення діяльності державних наукових установ за принципом часткового базового фінансування, оскільки базове фінансування включає набагато ширші надходження за призначеннями. Планові показники на 2020 рік становлять 0,16%) ВВП.

Внутрішні витрати на виконання наукових досліджень за останні чотири роки збільшилися на 52%о, з 11 003,6 млн. гривень (2015 р.) до 16 777,3 млн. гривень (2018 р.), з яких кошти державного бюджету становлять відповідно 4 214,2 та 6 020,9 млн. гривень, або збільшено на 42%. При цьому кошти іноземних держав на фінансування вітчизняної науки збільшилися на 63% з 2 222,2 до 3 642,5 млн. гривень. Тобто вітчизняна наука більше затребувана за кордоном, ніж державою.

Виходячи з цих показників, на одного дослідника в Україні приходиться у середньому 291 тис. гривень на рік, або 11 640 дол. СНІА. У державному секторі ці показники ще нижче - 194,4 тис. гривень, або 7,7 тис. дол. США, а у секторі вищої освіти - 74,7 тис. гривень, або 2,9 тис. дол. США.
Водночас, щорічного за чотири роки рівномірного збільшення розміру бюджетного фінансування наукової і науково-технічної діяльності з метою встановлення відповідно до Закону з 2020 року його розміру не менше ніж 1,7 відсотка ВВП України не здійснено.

Це ж саме стосується не здійснення щорічного рівномірного збільшення розміру оплати праці науковим працівникам державних наукових установ (закладів вищої освіти) для встановлення з 2020 року його розміру виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні не нижче подвійної середньої заробітної плати у промисловості у цілому по Україні.

За даними Державної служби статистики середньомісячна заробітна плата у сфері професійної, наукової та технічної діяльності у 2018 році становила 12144 грн., наукові дослідження та розробки - 10259 грн. Водночас середньомісячна заробітна плата штатних працівників, оплата яких фінансується за рахунок бюджетних коштів у сфері професійної, наукової та технічної діяльності у 2018 році становила 7063 грн., наукові дослідження і розробки - 7357 грн. Середня заробітна плати по промисловості у цей період склала 9633 грн.

Зазначене суттєво зменшило рівень привабливості подальшого працевлаштування в державному секторі досліджень і розробок на фоні відкриття нових можливостей, які дає академічна мобільність разом з запровадженням безвізового режиму з ЄС.

Найгостріше це питання постає для талановитої молоді при вирішенні подальшого кар'єрного шляху, оскільки рівень оплати праці молодших наукових працівників є вкрай низьким. На сьогодні посадовий оклад молодшого наукового співробітника НАН України становить лише 26,47 % від подвійної середньої заробітної плати в промисловості визначеної Законом.

Слід зазначити, що у рамках програми "Горизонт-2020" європейськими експертами був здійснений міжнародний аудит системи досліджень та інновацій України. Експерти висловили стурбованість станом імплементації Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та відзначили, що трансформування системи досліджень та інновацій потребує належного фінансового забезпечення. Вони визначили, що найголовніше для України - це добитись зростання відсотка ВВП на потреби науки, завершити реальну імплементацію Закону, створити Національну раду України з питань розвитку науки і технологій та Національний фонд досліджень. А трансформацію наукової сфери рекомендовано робити не знищуючи академічну науку, а реформуючи її. При цьому, експерти виходили з європейської традиції не втручання держави у внутрішнє життя наукової спільноти, яка будується на принципах розвитку "академічної свободи", створення сприятливих, творчих умов розвитку наукових колективів. Системи реформування наукової сфери, що була запропонована минулим Урядом, побудовано на порушенні цього принципу.

Цифры из аналитической записки комитета ВР.

Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій у порядку здійснення контрольних функцій 06 листопада 2019 року провів розширене засідання, на якому розглянув питання: «Про стан реалізації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та прийняв відповідне Рішення до протоколу №11.

Заслухавши інформацію голови підкомітету з питань науки та інновацій Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Колюха В.В., першого заступника Міністра освіти і науки України Полюховича Ю.Ю., віце- президента Національної академії наук України Загороднього А.Г., голови Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Колежука О.К. щодо стану реалізації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», а також широко обговоривши це питання за участю понад 100 учасників засідання, Комітет вирішив визнати стан реалізації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» незадовільним і таким, що не забезпечив досягнення основних цілей державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності, визначених статтею 45 цього Закону, що призвело до суттєвого погіршення стану вітчизняної науки та негативно позначилося на соціально-економічному розвитку всієї держави.

За результатами розгляду порушеного питання Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій рекомендував низку заходів для забезпечення належної і комплексної реалізації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».