Фармак про возможность производства вакцин.
- Ви заявляли раніше, що вважаєте, що трансфер технологій від світових розробників та Big Pharma – це один зі стимулів розвитку вітчизняного виробника. В чому полягає трансфер? Чому не було здійснено трансфер вакцин, зокрема вакцини від ковід-19?
- У контексті сьогоднішньої теми про вакцини це актуально. Є два підходи, за якими вакцини можуть з’явитися в Україні. Це або розробка власних вакцин, або трансфер закордонних розробок на потужності українського виробника. Перший спосіб, якщо робити це правильно згідно з усіма вимогами, є доволі дорогим – це можуть бути інвестиції в десятки мільйонів доларів. При тому немає гарантії, що буде хороший результат.
З іншого боку, є можливість трансферу вакцини виробництва іншої компанії, яка відчуває дефіцит потужностей в умовах величезного попиту. І така компанія, що вже має відпрацьовану технологію, може зробити її трансфер на потужності, наприклад, компанії "Фармак". Однак поки ми такого підтвердження від інших виробників не отримали.
- Тобто теоретично ви могли би виробляти вакцини Pfizer чи Moderna?
- Pfizer, скоріше за все, ми не могли б опрацювати, тому що їхня технологія дуже відрізняється від нашої, і потрібно більше деталей, щоб оцінити реальні можливості нашої сторони. А вакцину, наприклад AstraZeneca чи Moderna ми могли б виготовляти. Ми зверталися до МОЗ з проханням посприяти в отриманні ліцензії. Держава в особі Міністерства і Офісу Президента нас підтримала, адже, якщо виробляти вакцину в Україні, то можна фіксувати ціну і кількість виготовлених вакцин. Тобто, це стабільність і безпека у забезпеченні громадян ліками. Але поки позитивної відповіді від компаній-розробників немає. Ми розуміємо, що Україна маленький ринок, а міжнародних виробників цікавлять скоріше великі (регіональні) хаби. Хоча ми одразу пропонували, що можемо гіпотетично покрити також ринки Молдови та Грузії.
- Самостійно розробляти – дорого?
- Так, і я не уявляю, хто б в Україні наважився на інвестиції у десятки мільйонів доларів. Є ще одна проблема, яка полягає в тому, що інвестиції в Україні не є захищеними. При вкладанні величезних коштів немає жодних гарантій, що по-перше, цю вакцину потім хтось викупить.
По-друге, на інвестиції в наукові розробки не передбачено пільгового оподаткування. А це ризиковано, бо невідомо, коли результат від них буде. У світовій практиці часто інвестиції в R&D звільняються від оподаткування. І ми зараз хочемо на рівні галузі пропонувати концепцію стимулювання інвестицій у дослідження та розробки.
По-третє, візьмімо нашу поточну ситуацію. Ми інвестуємо 50 мільйонів на рік у виробничі потужності, а потім приходять забудовники і ставлять перед фактом, що їм потрібна земля, на якій стоїть це виробництво.