Державу сколихнула жахлива трагедія, яка сталася в Попільнянському районі Житомирської області. Семеро вбитих. Один встиг утекти. Убивство скоїв орендатор озера. Він нікуди не намагався зникнути. Залишався на місці і чекав на поліцію.
Заступник міністра внутрішніх справ А.Геращенко одразу озвучив основну версію – вбивство на побутовому грунті. Але країною поповзли інші версії. Бо чого мирним друзям-рибалкам приїжджати на озеро з автоматами Калашникова, а не вудочками?
Сподіваємося, що викладена нами інформація допоможе слідству встановити реальні обставини злочину.
Отже, як ви знаєте, «ректор» НАУ Ісаєнко кілька разів реорганізовував службу охорони НАУ. Утворив крім традиційних варт і свою особисту охорону, і так звану групу швидкого реагування (ГШР).
Чим займалася служба швидкого реагування – не знає ніхто. Просто потрібно було, мабуть, працевлаштувати безробітних. На кого швидко реагувати в університеті? Хіба на студентів.
Так от, на тому злощасному озері четверо з семи рибалок були співробітники служби охорони НАУ (ГШР): Османов Ескендер Муртазайович, Купріянов Володимир Олександрович, Білоус Олександр Леонідович, Федюнін Вадим Віталійович. Останньому і вдалося втекти х місця події. Трапилася трагедія о 1 годині ночі 22 травня 2020 року.
Османов Е. і Купріянов В. (варта № 1) в час трагедії мали перебувати на зміні в НАУ. Інші двоє – з іншої варти (№ 4).
По постових відомостях усіх табелювали, але вони не ходили на роботу. Хто ці люди і чим вони насправді займалися – в університеті не знає ніхто. Їх Прикривали начальник відділу Поліщук, заступники В.Ігнатенко, Ткаченко і Лівінський. Знав про все і «ректор» Ісаєнко.
Ці посадові особи знали і знають, що в службі охорони працюють т.зв. підсніжники. Їх табелюють і виписують премії, хоча вони не ходять на роботу.
Ісаєнкові доповіли про черговий зальот і він дав команду зачистити сліди.
22 травня 2020 року в караулці НАУ (1 корпус) Поліщук і Фенно Ігор Олександрович (близький друг начальника відділу безпекової діяльності Поліщука), який і керує вартою №1, передрукували постову відомість, а Віталій Ігнатенко переробив табель для бухгалтерії. Все підчищено. Тобто, слідом за трагедією на озері, вже в НАУ, стався ще один кримінальний злочин і намагання приховати правду від слідства, бо двоє з убитих насправді мали перебувати на роботі в НАУ.
Усі знають, що служба охорони НАУ не є адекватною своїй назві структурою. В колективі пам’ятають, як п’яний колишній начальник служби охорони Пархоменко стріляв по вікнах караулки з табельної зброї. Пам’ятають в колективі також як Ісаєнко привів у березні 2014 року загін автоматників, які мали захопити університет і ще тоді посадити його в крісло ректора.
Зараз ситуація повторилася. Ніхто не знає чим насправді «дихає» служба охорони і хто в ній працює. Але всі знають, що на роботі в університеті є люди, які вільно носять зброю.
Можливо хоча б після цієї трагедії міністерство освіти перестане кришувати лже-ректора Ісаєнка, адекватно відреагує на ситуацію і призначить службове розслідування на предмет того, що насправді відбувається в університеті.
Викладачам, співробітникам та студентам варто остерігатися тих, хто їх охороняє.
P.S. Переконані, що і слідчі з МВС, і керівництво Міносвіти у всьому розберуться.
Просмотр ссылок доступен только зарегистрированным пользователям
