Автор Тема: Якими будуть масштаби девальвації?  (Прочитано 2722 раз)

0 Пользователей и 1 Гость просматривают эту тему.

Оффлайн Сергей Горбачевский

  • Administrator
  • Знаменитый писатель
  • *****
  • Сообщений: 72369
  • Репутация: +321/-3
  • Пол: Мужской
  • Киевстар и Коболев одна шайка
    • Награды
Якими будуть масштаби девальвації?
« : 08, Декабрь 2012, Суббота, 18:41:30 pm »
Ні для кого не секрет, що тенденції на валютному ринку України доволі тривожні – гривні загрожує девальвація.

Ситуація викликана поганим станом платіжного балансу. З початку року резерви НБУ скоротилися на 5 мільярдів доларів. Загальне же падіння за рік очікується на рівні 7 мільярдів доларів.

Нагадаємо, розмір ЗВР на початку року становив близько 32 мільярдів доларів.

Слід відзначити, що через дефіцит платіжного балансу було витрачено лише близько 2 мільярдів доларів. Більша ж частина скорочення викликана поверненням боргів МВФ, яке в платіжному балансі не враховується. Проте резерви все одно знизилися, а з ними й здатність НБУ підтримувати курс гривні.

В чому причина погіршення сальдо платіжного балансу? Адже ще в першому півріччі минулого року воно було позитивним, а НБУ нарощував резерви.

По-перше, погіршився баланс торгівлі товарами та послугами. Якщо імпорт в першому півріччі 2012 року зростав більш-менш типовими для України темпами, то експорт майже не виріс. Причина – цьогорічне погіршення ситуації в світовій економіці та погана кон’юнктура наших основних експортних ринків.

Так, ціни на сталь на Лондонській біржі металів з початку року знизилися більш ніж на 40%, ціни ж на залізну руду взагалі впали більш ніж в два рази.

По-друге, в першому півріччі державі довелося повертати 2 мільярди доларів боргу. При цьому значно скоротилися зовнішні державні запозичення.

Крім того, прямі іноземні інвестиції скоротилися на 500 мільйонів доларів. Інші фактори, наприклад, більше залучення іноземного кредиту приватним сектором, не змогли компенсувати цього.

НБУ з самого початку відреагував на ризик девальвації драконівськими заходами. Якщо в 2011 році вони носили, здебільшого, адміністративний характер. Згадаємо, наприклад, "паспортизацію" валютообмінних операцій, то в 2012 було задіяно й монетарний канал впливу на курс.

НБУ різко скоротив ліквідність на міжбанківскому ринку, таким чином знижуючи пропозицію гривні. Це призвело до стрімкого зростання відсоткових ставок – з 4-5% на початку року до майже 50% наприкінці жовтня. Це у свою чергу призвело до проблем у банківській системі, адже фінансування багатьох банків залежить від міжбанківського ринку.

Проте навіть такі заходи не змінили остаточно тенденції, тож після виборів курс гривні все одно трохи припав – в обмінних пунктах він доходив приблизно до 8,4 гривні за долар.

У відповідь НБУ знову звернувся до адміністративних важелів регулювання. Була повернена норма про обов'яковий продаж частини валютної виручки експортерами. До Верховної Ради навіть надійшов одіозний закон про оподаткування валютообмінних операцій.

І навіть після його відправлення на доопрацювання НБУ продовжує наполягати на необхідності цього заходу.

Для чого потрібна девальвація

Проте чи є сенс взагалі боятися девальвації? Щоб відповісти на це питання, подивимось, до яких наслідків вона може призвести.

По-перше, девальвація впливає на вартість зарубіжних товарів для місцевих споживачів. Імпортні товари дорожчають і це призводить до відповідного зниження їх споживання. За рахунок цього девальвація здатна досить швидко зменшувати обсяги імпорту і тим самим покращувати стан балансу торгівлі.

Тут є важливий нюанс. В багатьох випадках імпорт не знижується одразу за девальвацією Чому? Через наявність відносно довгострокових контрактів, реалізацію вже існуючих домовленостей, необхідність для споживачів пристосуватися до нових умов і таке інше.

Це призводить до так званого ефекту J-кривої, коли сальдо балансу торгівлі погіршується на один-два квартали і лише потім виправляється. Проте цей ефект є короткостроковим і на часовому проміжку, більшому за півроку, ним можна нехтувати.

По-друге, девальвація підвищує конкурентоспроможність експортерів. Це відбувається за рахунок того, що експортери – теоретично – отримують свої доходи у зарубіжній валюті, а несуть витрати в місцевій.

Відповідно, після девальвації їхні витрати знижуються відносно доходів, тобто експортно-орієнтовані підприємства стають більш прибутковими.

За рахунок цього вони можуть краще конкурувати на світовому ринку, знижуючи ціну на свою продукцію та залишаючись при цьому прибутковими, або використати додаткові кошти для розширення та модернізації виробництва.

Нажаль, в Україні ефект стимулювання експорту є не дуже сильним. Це викликано структурою нашої напівсировинної економіки та високим рівнем її доларизації.

Більша частина експортно-орієнтованих виробництв в Україні відноситься до нетрудомістких секторів, де частка заробітної платні у витратах є відносно невеликою, а більша частина витрат або здійснюється у валюті, або залежать від рівня цін на світових ринках, а не від внутрішніх цін.

Це стосується металургії, хімічної промисловості, нафтопереробки, машинобудування та сільського господарства, які загалом дають більше 90% усього експорту з України.

Трудомісткі ж сектори, в яких Україна є конкурентоспроможною, здебільшого занадто доларизовані. Яскравим прикладом є галузь інформаційних технологій, в якій майже всі експортно-орієнтовані компанії прив’язують заробітну платню до курсу валюти.

В результаті, фінансові показники цих компаній від девальвації майже не залежать. Втім, деякий стимулюючий ефект буде відчуватися й в трудомістких секторах.

Слід врахувати, що на вартість імпортних та експортних товарів впливає не лише курс валюти. Не менше значення має й рівень внутрішніх цін в країні, тобто інфляція. Комбінація цих двох показників й визначає зміни в балансі торгівлі.

Так, додаткове зниження або зростання реального курсу гривні до долара США на 10% покращує або погіршує баланс торгівлі (не враховуючи залежний від політики імпорт газу та залежний від коливань світових цін експорт металів) приблизно на 5% від ВВП.

Оскільки українські експортери менш чутливі до коливань реального курсу, такий ефект досягається, здебільшого, за рахунок скорочення або зростання імпорту.


Нарешті, говорячи про девальвацію в Україні не можна забувати про ще один канал її впливу на економіку – на цей раз, негативний. Мова йде про високу частку валютних зобов’язань та активів у балансі банківської системи.

За розрахунками Dragon Capital, вона здатна витримати девальвацію менш ніж на 20-25%, проте більше падіння гривні буде призводити до погіршення фінансового стану банків та їхньої недокапіталізованості.

Девальвація – які масштаби потрібні Україні?

Таким чином, 20-25% є тією граничною величиною, більше якої позитивний ефект від девальвації (покращення стану платіжного балансу і зниження залежності від іноземного фінансування) перекривається погіршенням стану банківської системи. Чи існує загроза перевищення цього бар’єру?

За розрахунками МВФ, для збалансування платіжного балансу Україна потребує девальвації среденьорічного курсу гривні на 13%. Враховуючи неточність, притаманну будь-яким розрахункам такого роду, збалансованого стану платіжного балансу можна очікувати за середньорічного курсу 9-9,5 гривні за долар.

Це суттєво нижче за курс 10 і більше гривень за долар, при якому починаються проблеми в банківській системі. Тобто, при нормальному сценарії розвитку подій, девальвація не зашкодить, а лише зміцнить українську економіку.

Проте існують і додаткові ризики.

По-перше, відсутність достатнього зовнішнього фінансування може значно підвищити дефіцит платіжного балансу. Відповідно, виросте й розмір необхідної для його балансування девальвації, яка, в цьому випадку, може легко перевищити небезпечний рівень у 20-25%.

Саме так можуть розвиватися події, якщо уряд не домовиться з МВФ, або не знайде альтернативне джерело зовнішнього фінансування.

По-друге, деяку небезпеку створює незвичність українських громадян та бізнесу до коливань курсу валюти та їхня (можливо, лише гіпотетична) схильність до панічної поведінки в фінансових питаннях.

Виразне підвищення девальваційних очікувань при зростанні курсу долара проти гривні може створити додатковий відтік грошей у готівковий долар. Це, знов-таки, призведе до підвищення дефіциту платіжного балансу й розміру необхідної девальвації.

Втім, остання проблема може бути значно переоціненою. Українці схильні до неадекватно низької самооцінки і це відноситься також и до фінансово-економічних питань. Насправді ж вони ведуть себе відносно раціонально й не дуже відрізняються в цьому сенсі від громадян інших країн.

Крім того, наявність достатнього зовнішнього фінансування, особливо, з боку МВФ – дасть НБУ достатній "запас міцності", щоб гасити спекулятивні та панічні настрої вчасними інтервенціями з резервів.

Відповідно, якщо необхідні домовленості будуть досягнуті, якихось виразно негативних наслідків девальвація не матиме.

Навпаки, вона зменшить залежність України від зовнішнього фінансування та, хоча б, частково, підвищить конкурентоспроможність нашої економіки.

Павло Кухта, http://real-economy.com.ua/publication/22/30811.html


Теги: