- Administrator
- Новости компаний
- Просмотров: 1482
ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві інформує - 06.07.2015
Процедура виправлення самостійно виявлених помилок у звітності по ПДВ для переробних підприємств
З метою забезпечення реалізації права платників податків на самостійне виправлення помилок, наданого статтею 50 Кодексу, починаючи з 1 січня 2015 року уточнення (коригування) податкових декларацій з податку на додану вартість (переробного підприємства) з позначкою 0140, в частині внесення змін до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту (зокрема, включення до складу податкового кредиту податкових накладних, дата складання яких припадає на 2014 рік) здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку за формою, діючою станом на 31 січня 2015 року, форма якого була затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044.
Складання уточнюючого розрахунку у зв'язку з виправленням помилок, допущених при декларуванні операцій, на які до 1 січня 2015 року поширювався особливий режим справляння податку на додану вартість переробних (м'ясомолочних) підприємств, здійснюється з урахуванням таких особливостей. В заголовній частині уточнюючого розрахунку в обов'язковому порядку заповнюється рядок 0140.Уточнюючий розрахунок подається як окремий документ, в порядку, передбаченому підпунктом "а" пункту 50.1 статті 50 розділу ІІ Кодексу.
Якщо результатом виправлення помилки є збільшення суми податку, яка до 1 січня 2015 року підлягала перерахуванню на спеціальний рахунок переробного підприємства, тобто збільшується сума податкових зобов'язань, така сума вказується в рядку 25.1 уточнюючого розрахунку, в рядку 26 нараховується штраф у розмірі 3 відс. від донарахованої суми. Визначені в уточнюючому розрахунку сума податкових зобов'язань та штраф підлягають сплаті до бюджету у загальновстановленому порядку та відображаються в інтегрованій картці платника податку (далі – ІКПП) як окремі нарахування на дату подання уточнюючого розрахунку.
Якщо результатом виправлення помилки є зменшення суми податку, яка до 1 січня 2015 року підлягала перерахуванню на спеціальний рахунок переробного підприємства, або збільшення/зменшення від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, то відповідно до пункту 7 розділу VІ Порядку № 13 така сума враховується у рядку 29 розділу ІV декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок, та зазначається в графі 11 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
Слід звернути увагу, що показник рядка 20.2 з декларації 0140 за грудень 2014 року (ІV квартал 2014 року) підлягав перенесенню до складу показника рядка 21.1 декларації 0110 за січень 2015 року (І квартал 2015 року) та подальшому відображенню у розділі ІІІ декларації відповідно до порядку заповнення цього розділу.
Дію особливого режиму справляння податку на додану вартість переробних (м'ясомолочних) підприємств, визначеного пунктом 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу, зупинено, починаючи з 1 січня 2015 року.
В зв'язку з цим, починаючи з 1 січня 2015 року, переробні підприємства – платники податку на додану вартість всі операції відображають в податковій декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, з позначкою 0110 та сплачують податок на додану вартість до бюджету у загальновстановленому порядку, визначеному розділом V Кодексу.
Більш детально вказане питання викладено в листі ДФС України від 12.06.2015 р.
№ 20955/7/99-99-19-03-02-17
ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві
Розрахунок нарахування ЄСВ для платника, який частину місяця знаходився у відпустці за власний рахунок
Законом України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР „Про відпустки" (далі – Закон № 504) передбачено такі види відпусток: щорічні, додаткова відпустка у зв'язку з навчанням, творча відпустка, соціальні відпустки, відпустка без збереження заробітної плати.
Умови надання відпустки без збереження заробітної плати регламентуються розділом VI Закону № 504.
Відпустки без збереження заробітної плати поділяються на два види:
• що надаються в обов'язковому порядку у випадках, передбачених законодавством (ст. 25 Закону № 504);
• за згодою між працівником і роботодавцем (ст. 26 Закону № 504).
У першому випадку роботодавець зобов'язаний надати відпустку працівнику, якщо в ній виникла необхідність, у другому – роботодавець має право вибору.
Статтею 26 Закону № 504 визначено, що відпустка без збереження заробітної плати може надаватися у зв'язку з сімейними обставинами та іншими причинами на строк, обумовлений угодою між працівником і роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Роботодавцю та працівнику повинні визначитись щодо можливості надання та тривалості такої відпустки. Тобто, це питання вирішується за згодою кожної сторони. Перелік підстав для надання такої відпустки законодавством не визначено, тому рішення залежить від роботодавця .
Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) у працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Слід звернути увагу, що надання відпустки без збереження заробітної плати більшої тривалості, ніж передбачено законодавством, є порушенням законодавства про працю, і роботодавець може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві
Інтернет-конференція на тему «Електронне адміністрування ПДВ»
Нещодавно на базі інформаційного агентства «Інтерактивна бухгалтерія» відбулась Інтернет-конференція на тему «Електронне адміністрування ПДВ».
На питання учасників Інтернет-конференції відповідав в.о. начальника ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві Анатолій Петрович Яценко. Під час Інтернет-конференції надійшло чимало питань.
Отож, пропонуємо вашій увазі актуальні запитання, які поставили учасники під час Інтернет-конференції та відповіді на них.
1. Як в податковому обліку по ПДВ відображати операції з передоплати за товар, який знаходиться на стадії виготовлення?
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПКУ податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата отримання коштів від покупця на банківський рахунок (чи у касу) платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню;
б) дата відвантаження товарів.
Отже, якщо "першою подією" є попередня оплата за товар, який ще не виготовлено, то на дату отримання такого авансу постачальник - платник ПДВ повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такого товару, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. В подальшому, якщо при оприбуткуванні виготовленого товару на баланс платника ПДВ його виробнича собівартість перевищить договірну вартість, з якої були визначені податкові зобов'язання на дату отримання передоплати, то на дату його оприбуткування на баланс платник податку повинен скласти другу податкову накладну, виходячи з різниці між виробничою собівартістю та договірною вартістю такого товару. У податковій накладній, яка складена на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю, у верхній лівій частині робиться відповідна помітка "Х" та зазначається тип причини: 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Така податкова накладна також підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.
2. Які штрафи передбачені за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних?
Штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН застосовуватимуться у таких розмірах:
– 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
– 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
– 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
– 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Якщо податкова накладна/розрахунок коригування зареєстровані протягом 30 календарних днів з дати їх складання, то з 1 лютого по 1 липня 2015 року штраф, у розмірі 10%, передбачений Податковим кодексом не застосовується.
Слід зауважити, що вказані штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН визначені в ст.120¹ Податкового кодексу України.
3. В які терміни проводиться реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі?
З 1 лютого 2015 року всі податкові накладні, сформовані за операціями, датованими починаючи з вказаної дати підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних .Вказана норма стосується в тому числі і тих податкових накладних, які складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також податкові накладні, що не надаються покупцю, а також незалежно від суми ПДВ, вказаній в такій податковій накладній. Розрахунок коригування до таких податкових накладних також обов'язково реєструється в ЄРПН.
Термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН складає 15 календарних днів з дати оформлення податкової накладної/розрахунку коригування.
Податкові накладні, складені за операціями, здійсненими після 1 лютого поточного року можуть бути зареєстровані в ЄРПН після спливання 15-денного терміну реєстрації лише із одночасним застосуванням штрафів, але не пізніше 180 днів з дати їх складання
Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.
4. Яким чином буде працювати новий сервіс по обміну інформацією з контрагентами?
Новий електронний сервіс – це обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами .
Розроблений ДФС України сервіс стане допомогою платникам податків при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, виданої отримувачу товарів (послуг), що передбачено п. 16 постанови КМУ від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».
Щоб скористатися новим сервісом, електронні документи для здійснення обміну та засоби надсилання документів повинні відповідати таким вимогам:
1. Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб'єктів господарювання (наказ Міндоходів від 29.11.2013 №729);
2. Формат транспортного повідомлення – відповідати вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС;
3. Електронний документ надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку SOAP;
4. Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФС.
З інструкцією з використання програмного забезпечення можна ознайомитися на веб-поталі ДФС www.sfs.gov.ua.
5. Що дасть державі та платникам запроваджене електронне адміністрування ПДВ?
Зміни щодо електронного адміністрування ПДВ набули чинності з 1 січня 2015 року. Відповідно до прийнятих законодавчих актів «Електронне адміністрування ПДВ запроваджено поетапно до 1 липня 2015 року у тестовому режимі та діятиме до 01 липня 2015 року. Цей тестовий термін введено з метою надати змогу платникам податку та контролюючим органам адаптуватись до нових правил адміністрування податку на додану вартість, а з 1 липня 2015 року система електронного адміністрування ПДВ запрацює на постійній основі.
Запровадження такої системи направлено на зниження ризиків формування фіктивного кредиту та унеможливлення отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету, скорочення обсягів тіньової економіки в країні та витрат держави на адміністрування ПДВ. Крім того, система електронного адміністрування ПДВ зменшує вплив людського фактору та сприяє зменшенню рівня корупції. Також зменшується кількість обтяжливих для бізнесу звірок та перевірок, скорочується число критеріїв для автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість та спрощується звітність з ПДВ.
6. Як заповнюється платіжне доручення при перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на відкритий електронний?
Відповідно до пункту 2 статті 2001 Податкового кодексу України платникам податку рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість відкриваються автоматично.
Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.
Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.
Заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється таким чином:
у полі «Отримувач» вказується назва платника;
у полі «Код» проставляється код за ЄДРПОУ платника;
у полі «Банк отримувача» пишеться «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
у полі «Код банку» заповнюється «899998»;
у полі «№ рахунку» вказується номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні, а у разі ненадходження - отриманий в Центрі обслуговування платників територіальних органів ДФС за основним місцем обліку.
Крім того, слід відзначити, що поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 .
ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві
