Вирішення проблемних питань завдяки телефонному зв'язку «гаряча лінія»
Нещодавно було проведено черговий сеанс телефонного зв'язку „гаряча лінія" з начальником управління обслуговування платників податків Тетяною Іллівною Несвятипасхою на тему: «Звернення громадян та доступ до публічної інформації». Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі із запитань, які надійшли від платників податків під час сеансу зв'язку "гаряча лінія":
Запитання 1:
На якій мові мають бути звернення?
Відповідь:
Відповідно до ст.6 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996р. №393/96-ВР громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.
Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника.
Запитання 2:
Хто має право подати звернення і до яких органів?
Відповідь:
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Запитання 3:
Які реквізити має містити звернення? Яким чином подається звернення?
Відповідь:
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
Запитання 4:
Терміни розгляду звернень громадян.
Відповідь:
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Запитання 5:
Яка інформація в органах державної податкової служби вважається публічною інформацією з обмеженим доступом та які є види обмежень?
Відповідь:
Визначення публічної інформації з обмеженим доступом надано у статті 6 розділу ІІ Закону України №2939-VІ від 13.01.2011 року «Про доступ до публічної інформації».
Згідно цього Закону такою інформацією є: конфіденційна інформація, таємна інформація і службова інформація.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше або якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Проте, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Не належать до інформації з обмеженим доступом декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які: претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади; обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.
Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Ще слід зазначити, що наказом Міністерства доходів та зборів України №14 від 14.01.2014р. затверджено Перелік відомостей, що містять службову інформацію та яким присвоюється гриф обмеження доступу «Для службового користування» в органах Міндоходів.
Запитання 6:
Який порядок складання та подання запитів на інформацію?
Відповідь:
Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.
У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань запитів на інформацію, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.
Запитання 7:
До якої інформації має доступ будь-яка особа?
Відповідь:
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Також, кожна особа має право:
1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;
2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;
4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;
5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.
Запитання 8:
Строки розгляду запитів на інформацію.
Відповідь:
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
В разі зміни податкових даних платника необхідно змінити електронний цифровий підпис
З початку поточного року 4 372 платника податків ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві отримали можливість здавати звітність в електронному вигляді.
Звертаємо Вашу увагу, що у випадку, коли у платника податків змінюються облікові дані (змінюються посадові особи, податкова адреса, у тому числі у межах одного адміністративного району), в період до подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати електронних ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та укласти заново договір про визнання електронних документів.
Якщо договір про визнання електронних документів укладається в електронній формі, то електронний цифровий підпис платника та його посадових осіб вводяться в базу сертифікатів разом з договором. Для імпортування в базу сертифікатів нового цифрового підпису зазначений договір необхідно переукласти.
Згідно із пунктом 5.1 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності» платник отримує в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису, та печатки підприємства. Особисті ключі знаходяться на електронних носіях та мають статус таємниці.
Звертаємо увагу громадян, що платник податку може надсилати податкові документи в електронному вигляді до податкового органу після того, як буде укладено договір про визнання електронних документів та при умові, що фіскальному органу буде надано посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів.
За консультацією з питання електронного цифрового підпису громадяни можуть звернутися до представництва Центру сертифікації електронних ключів, що знаходиться в ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві за адресою: вул.Смілянська, 6, каб. 14 або зателефонувати за номером: 245-91-52.
ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві
Діти за допомогою відеоселекторного зв'язку змогли побачити колег-призерів конкурсу «Очима дитини про бюджет країни» по всій Україні
16 вересня вперше в історії проведення конкурсу відбувся урочистий відеоселектор нагородження переможців конкурсу «Очима дитини про бюджет країни». Цьогорічний творчий конкурс став 12-м з моменту заснування. Цього року конкурс дитячої творчості стартував ще в січні місяці. А вже 20 червня на урочистому засіданні компетентне журі відібрало з майже 13 000 робіт найкращі зразки. До складу журі ввійшли: І. Білоус, голова ДФС України, І. Малкович, директор дитячого видавництва «А-ба-га-ла-ма-га», І. Степурін, Директор видавничого будинку «Самміт-книга», С. Бедик, Генеральний директор ДП «Сервісно-видавничий центр Міндоходів», Н. Валевська, заслужена артистка України, та інші видатні особистості України.
Голова журі, Ігор Білоус, привітав переможців та учасників конкурсу, висловив надію, що такий конкурс активно формуватиме високу податкову культуру майбутніх платників податків, впевненість в тому, що податки йтимуть на користь нашій країні та стануть підґрунтям для майбутнього економічного розвитку держави. Згодом члени журі, яким надавалось слово, також підтримали творчі починання та побажали дітям кращого майбутнього.
По закінченні відео селектору переможці столиці отримали відзнаки ГУ Міндоходів у м. Києві. Очільник столичного відомства, Ігор Бондаренко, відзначив, що підсумки цьогорічного конкурсу ще раз доводять надзвичайну обізнаність нашої молоді з податкової тематики, підтверджують важливість чесної сплати податків у такий нелегкий час для нашої Батьківщини.
Загалом у столиці переможцями Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості «Очима дитини про бюджет країни» стали 18 юних конкурсантів, яких Голова Міндоходів у м. Києві Ігор Бондаренко, урочисто нагородив медалями, дипломами та пам'ятними подарунками.
Слід відзначити, що переможцями конкурсу, в кожній з визначених умовами конкурсу номінаціях, від Солом'янського району стали три талановиті дівчинки: Сурма Аріна, Рожнятковська Ангеліна, Шевченко Софія.
По завершенню заходу Голова ДФС у м. Києві Ігор Бондаренко побажав учасникам та переможцям цьогорічного конкурсу подальшої активної участі у майбутніх конкурсах, творчого натхнення та успіхів у навчанні.
ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
Пенсії, які перевищують десять тисяч гривень - оподатковуються
З 01.07.2014 р. набрали чинності певні зміни стосовно оподаткування доходів фізичних осіб, в тому числі й пенсій.
Відповідно до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України оподаткуванню підлягає пенсія (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячне довічне грошове утримання, одержуване платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно з законом, лише в розмірі, що перевищує десять тисяч гривень на місяць, а також пенсія з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, така пенсія підлягає оподаткуванню чи оподатковується в країні її виплати.
Щомісячні виплати оподатковуються за ставкою 15 відсотків, якщо сума перевищення залишається у межах 10 мінімальних зарплат (12180 грн.), а з вищої суми – 17 відсотків. Розрахунок податкових зобов'язань з пенсії відповідно до підпункту 168.3 статті 168 Податкового кодексу України здійснюється податковим агентом яким є орган Пенсійного фонду України.
ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
Нарахування процентів на банківські вклади
ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві нагадує, що з 1 серпня 2014 року оподатковуються проценти, нараховані на суму поточного або вкладного (депозитного) банківського рахунку. Ставка податку становить 15%, незалежно від суми, яка розміщена на депозиті, тобто нараховані проценти підлягають оподаткуванню за єдиною ставкою. Обов'язок із нарахування та його сплати до бюджету покладено на податкового агента, тобто особу яка нараховує такий дохід.
Також всі фінустанови, у тому числі банки та кредитні спілки, при нарахуванні процентів виконують роль податкових агентів, при цьому вони зобов'язані самостійно: утримувати з нарахованих доходів податок; перераховувати суми нарахованого (утриманого) з процентів податку на доходи та відображати у формі № 1ДФ загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів у вигляді процентів та загальну суму утриманого з них податку.
Зазначені зміни внесено Законом України від 04.07.2014 року за № 1588-VII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів"
ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
Платниками Солом'янського району за січень-серпень 2014 року сплачено до бюджету акцизного податку майже 27 мільйонів гривень
Відповідно до норм Податкового кодексу акцизний податок сплачується з вироблених в Україні: спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, нафтопродуктів, скрапленого газу, автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів.
Фактично за січень – серпень 2014 року трьома підприємствами-виробниками сплачено до бюджету 0,9 млн. грн. акцизного податку.
Платники акцизного податку з ввезених на митну територію України товарів за вісім місяців поточного року фактично сплатили до державної скарбниці 11,3 млн. грн.
Платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є юридичні та фізичні особи (крім тих що знаходяться на спрощеній системі оподаткування), що реалізують оптом та в роздріб алкогольні напої та пиво. Надходження по сплаті збору на розвиток ВСХ за січень – серпень становлять 14,8 млн.грн.
ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві
Нерухомість, яка не відноситься до об'єкту оподаткування податком на нерухоме майно
ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акцентує увагу, що перелік нерухомості, яка не оподатковується податком на нерухоме майно визначений пунктом 265.2.2 пункту 265.2 статті 265 Податкового кодексу України, а саме:
– об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
– об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом; в тому числі їх частки;
– будівлі дитячих будинків сімейного типу;
– садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;
– об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю, опікуна, піклувальника;
– – гуртожитки;
– об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину.
ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
Скасування електронного цифрового підпису – підстави для цього
ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звертає увагу, що регламентом Акредитованого центру сертифікації Інформаційно – довідкового департаменту встановлений виключний перелік підстав скасування (відкликання) посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису.
Сертифікат автоматично скасовується Центром без надання окремого повідомлення заявнику (підписувачу) у випадку не поновлення заблокованого сертифіката протягом 30 календарних днів або закінчення строку чинності сертифіката підписувала.
Сертифікат скасовується за письмовою заявою, без додаткового повідомлення, у випадку припинення діяльності суб'єкта господарювання – заявника, розірвання підписувачем трудового договору з юридичною особою – заявником, у разі компрометації особистого ключа, за заявою заявника або його уповноваженого представника.
Разом з тим, сертифікат ключа може бути достроково скасований Центром, з письмовим або електронним повідомленням заявника, у разі:
- набрання законної сили рішенням суду про скасування посиленого сертифіката ключа;
- смерті підписувала або оголошення його померли за рішенням суду;
- визначення підписувала недієздатним за рішенням суду;
- надання заявником недостовірних даних, припинення (розірвання) договору з заявником.
Скасовані сертифікати поновленню не підлягають. Інформація про усі скасовані сертифікати автоматично заноситься до Списку відкликаних сертифікатів, який публікується на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД (http://www.askidd.gov.ua/) та є доступним кожному користувачу.
ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
Умови отримання «податкової відпустки» для платника єдиного податку II групи
ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що «спрощенці» I та II групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку на один календарний місяць протягом року на час відпустки, а також на період хвороби, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. При цьому, платник повинен мати підтверджену копію листка (листків) непрацездатності.
Для отримання «податкової відпустки» платнику необхідно вказати вищезазначену інформацію у заяві, яку він подає в довільній формі до податкової інспекції за місцем реєстрації.
Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами Податкового кодексу не передбачено. Проте, з метою уникнення порушення строків сплати авансових платежів рекомендуємо завчасно подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності, з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності – одразу після закінчення лікарняного.
Звертаємо увагу, що єдиний податок нараховують контролюючі органи на підставі заяви платника щодо розміру обраної ставки, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві